ДЕЗІНФЕКЦІЯ КРИНИЦЬ

  Щодня на одного жителя України в середньому витрачається 230 л води, однак ставлення до неї у нашій країні доволі недбале. Сімдесят відсотків населення України забезпечується питною водою з річок та інших джерел водопостачання, які інтенсивно забруднюються стоками. І життєдайна волога перетворюється на прямий шлях поширення небезпечних захворювань.

  Згідно проведеного опитування населення, глибина більшості колодязів до 6-ти метрів. Тобто, вони живляться водами поверхневих горизонтів, які мають значно гіршу бактеріальну характеристику у порівнянні з глибинними. Погіршення культури утримання криниць призводить до погіршення якості води. Іншою причиною забруднення води є й помилки в архітектурному плануванні садиб та стан господарських об’єктів (туалетів, гноєсховищ), що знаходяться у безпосередній близькості до джерел питного водопостачання. Неочищені стоки потрапляють до грунтових вод, забруднюючи їх сполуками азоту. Вживання питної води, що містить високі концентрації нітратів, небезпечне для здоров’я, особливо малих дітей. Вона має бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні показники та нешкідливий хімічний склад. Здоров’я людини залежить від якості питної води. Через неї можуть розповсюджуватися такі інфекційні захворювання, як холера, дизентерія, туляремія, лептоспіроз, поліомієліт тощо.

  Воду, що переважно вживають в Україні, можна поділити на кілька основних типів, і кожен з них має певні особливості:

  •   Водопровідна. Застарілі технології очистки води, незадовільний стан труб — ці фактори у сукупності призводять до того, що вода з-під крану не завжди відповідає санітарним нормам.
  •   Кринична. Здається, що може бути кращим? Але вода з криниць і струмків, яку багато хто вважає чудодійною, може бути й небезпечною, адже це вода з несертифікованих природних джерел. Вона не захищена від проникнення поверхневих вод і може містити хвороботворні мікроорганізми та отруйні речовини.
  •   Кип’ячена. Багато хто вважає, що після кип’ятіння вода стає безпечною і придатною для повсякденного вживання. Але під впливом високої температури вбиваються не тільки шкідливі мікроби, а й знищуються всі корисні речовини, і навіть можуть утворюватися шкідливі сполуки — як це відбувається, наприклад, під час кип`ятіння хлорованої води.
  •   Фільтрована. Останнім часом чимало людей користується фільтрами для води. Але переконання, що пропустивши водопровідну воду через фільтр, ми отримуємо очищену і корисну воду, не зовсім правильне. Побутові фільтри універсальні, тому не завжди ефективні. Адже визначити необхідний у конкретному випадку комплекс водопідготовки можуть лише спеціалісти після проведення різноманітних досліджень. До того ж фільтр потребує регулярного технічного огляду і зміни затратних матеріалів, інакше він сам перетворюється на джерело зараження води.

  Однією із причин наявності нітратів у криницях та каптажах є недотримання власниками вимог санітарного законо-давства при облаштуванні та утриманні колодязів, що призводить до забруднення питної води та робить її непридатною для споживання людиною. У зв’язку з цим, потрібно звернути увагу на місце розташування, яке повинно бути на підвищеній місцевості, при відстані не менше 50 м від вигрібних ям, гноярок, ферм, інших джерел забруднення ґрунту. Стінки криниці повинні бути щільними, без тріщин, висота над землею не менше 0,8 м, дно бажано вкрити шаром піску, гравію чи щебеню товщиною 20-30 см.  Для підйому води із колодязя використовується коловорот з відром для загального користування. Проте, за можливості краще застосовувати насоси. Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра. Біля криниці треба влаштувати підставку для відер, зверху має бути кришка та піднавіс. Територію шахтного колодязя потрібно утримувати в чистоті. Довкола криниці зробити глиняний «замок» глибиною 2 м та шириною 1 м, а також відмостку з цегли або каміння, забетоновану чи заасфальтовану, шириною 2 м з нахилом близько 0,1 м від криниці.

  Кринична вода має бути прозора, без запаху, смаку й кольору. Якщо ж Ви помітили, що вода каламутна, має неприємний запах, то використовувати для пиття і приготування їжі її не можна. І навіть для миття посуду таку воду треба кип’ятити! Якщо, хоча б один з критеріїв не відповідає нормі, терміново потрібно приступати до очищення, тобто санації колодязя. Очищати його слід не рідше одного разу на два роки, якщо ж криницею довгий час не користувалися, то щороку!  

  Профілактична санація шахтних криниць включає очищення, ремонт та дезінфекцію

  Знезараження води можна проводити такими дозволеними до використання в Україні дезінфектантами — жавель-клейд, хлорактив, акватабс, біохлор, дезактив та ін. Але навіть тривале знезараження води за допомогою дезінфікуючих засобів не може бути ефективним без попередньої санації колодязя.

  Санація колодязів включає в себе 3 етапи:

  1. Попередня дезінфекція. Визначається об’єм води в криниці і проводиться її знезараження.
  2. Із колодязя повністю відкачують воду, потім проводять чистку дна і стінок від намулу, бруду, сміття та випадкових предметів і, у разі необхідності, ремонтують.
  3. Заключна дезінфекція. Знезаражують поверхню стінок криниці, чекають, доки вона повністю наповниться водою до звичайного рівня, після чого ще раз знезаражують воду: видаляють забруднення, сторонні предмети, мул, інші відкладення на стінах колодязя і з його дна. Стінки чистять від обростання, за потреби — ремонтують, після чого здійснюють дезінфекцію — розчин наносять по стінах криниці будь-яким відповідним способом: за допомогою розпилювача, пензлем, валиком. З цією метою можна використовувати дозволені Міністерством охорони здоров’я України препарати, що внесено у відповідний державний реєстр дезінфекційних засобів, попередньо уважно вивчивши інструкцію (так званий регламент) застосування препарату. Сучасні дезінфекційні засоби випускаються у вигляді таблеток, що добре розчиняються у воді. 

  Після дезінфекції треба дослідити пробу води у лабораторії на визначення фізико-хімічних та мікробіологічних показників. Дослідження якості води індивідуальних колодязів здійснюється на договірній основі згідно тарифів, затверджених Постановою КМУ №662 від 11.05.2006р. Обов’язково слід переконатися, що очищення криниці призвело до бажаного результату і в розпорядженні власника будинку є чиста, а головне — безпечна кринична вода.

  Ще раз хочу нагадати, що дезінфікують колодязі не «хлоркою», а сучасними, безпечними для здоров’я, засобами. Вже наступного дня після проведення дезінфекції водою можна сміливо користуватися та споживати, попередньо її відкачувати не потрібно. ДУ «Тернопільський ОЛЦ МОЗ України» рекомендує населенню дотримуватися усіх можливих правил профілактичних заходів.

  Згідно п.5.4 ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» власники криниць зобов’язані щорічно проводити їх планове обстеження та очищення від замулення і намивання породи з одночасним поточним ремонтом кріплень.

  На закінчення відзначу, що якість води в колодязі багато в чому визначає якість умов проживання в приватному будинку. Вода не може самоочиститись, тому не варто нехтувати правилами експлуатації і періодичним доглядом за криницею, а також регулярними перевірками складу води. Навіть, якщо сьогодні вода відповідає нормам, через якийсь час її склад може помінятися залежно від погодніх і кліматичних умов, типу ґрунту, розташування водоносного шару, особливостей конструкції колодязя. Не лінуйтеся перевірити зайвий раз якість води можливо це допоможе уникнути великих неприємностей згодом.

Автор: Галина ВАСЮРИН,

дезінструктор Кременецького ММРВ ДУ «Тернопільський ОЛЦ МОЗ України».