Вже півроку Максим з Мотрею зустрічалися. Юнак проживав з батьками у віддаленому селі, а дівчина – борсуківлянка. Односельці прозвали його Дженчиком, бо одягався, як хлопці з міста, мав шляхетні манери, гордовиту поставу, вживав красномовні слова. Все це приваблювало не одну дівчину. Та й Мотря була надзвичайно вродливою. Вечірні …
ДетальнішеБУДЬ ЯК КАВА
Прийшла дочка до батька і каже: – Тату, я втомилася, у мене таке важке життя, я не бачу в ньому ніякого сенсу! У мене постійно труднощі і проблеми… Я весь час пливу проти течії. У мене просто немає більше сил! Що мені робити? Батько, замість відповіді, поставив …
ДетальнішеРАХУНОК ЗА ПРАЦЮ
Якось під вечір, коли мама поралася на кухні, до неї підійшов одинадцятирічний син з аркушем паперу в руках. Прибравши вигляду офіційної особи, хлопчик подав списаний лист мамі. Витерши руки до фартушка, мама почала читати: Рахунок за мою працю: За замітання подвір’я – 5 грн.За порядок у моїй …
ДетальнішеБагряна осінь
Осінь в багрянець одягнула Сади, городи і поля. Наче полегшено зітхнула Від зібраних культур земля. Сиві тумани небо підпирають, Сонце осіннє часто заступають, То по землі росою осідають, З людьми неначе в хованки грають. Дощі з вітрами скрізь гуляють, В душі лиш сум-печаль лишають, Не можуть нас розвеселити, Примусити себе …
ДетальнішеПІЗНЯ ОСІНЬ
Висне із неба туманне вогке покривало, Вітер зриває пожовклі листочки зухвало. Холодно пташці в обіймах осінньої мжички... І заховались комашки під корінь травички. Щуляться боязко хвильки стемнілої річки, Аж до землі простягнулися дощику стрічки, Білими латками висять між гілок сороки, Тихо лунають зими недалекої кроки... Автор: Зінаїда ЯЦЮК. с.Передмірка.
ДетальнішеПРО РОЗКОШІ або БАЖАННЯ МОЖУТЬ ЗДІЙСНИТИСЯ
Настали часи… Люди забігали – розбудовують і розбудовують свої “нірки”, щоб нагромаджувати в них всілякий мотлох – про запас. Поділюся з вами своїми роздумами про розкоші. Мабуть, одразу виникають асоціації – вілли, яхти, діаманти… Для когось, можливо, й так, бо тішать очі, тіло, збурюють кров собі та іншим. …
ДетальнішеОСІННІЙ РАНОК
Ви лиш погляньте: наче диво в казці, Клубками в'ється синій океан, І сонечко мереживом квітчастим Гаптує вранці витканий туман. Дзвенить тихенько пожовтіле листя, Росинками тремтить суха трава... І лиш калина в пурпурнім намисті Осінній ранок сумно зігріва. Засоромилась запізніла квітка, Над нею вдячно бджілка загула... Он павутини ледь …
ДетальнішеЛИСТОПАД
В буйноцвітті пахких хризантем Тихо і мовчазно плаче осінь Терпким і проливним дощем, Хоч в небі інколи зітхає осінь... Автор: Олена ПРИЙМАК. с.Москалівка.
ДетальнішеДЕНЬ МІЙ СУБОТНІЙ
Я народився бабиного літа, Була в Кутисках осінь золота. Був полудень двадцятого століття, І було пополудні того дня суботнього сімнадцятого жовтня Сади світились – золоті озера, Світ од війни в тривогах не відчах. Десь хоронили в Мюнхені Бандеру – Я тепло ніживсь в перших пелюшках в суботній …
ДетальнішеЩЕРБАТА ДОЛЯ
В мальовничому куточку на Лановеччині розкинулось село, де в шанованій родині, у трудолюбивій сім’ї народилася друга донька. Батько надіявся на спадкоємця, але Господь послав йому ще одну дівчинку. Подружжя все ж було раде новонародженій. Назвали дівчинку Оленою. Так захотіла старшенька. Дружина бачила, що чоловік був трішки стурбований. Вона розуміла …
Детальніше