НА ЖИТТЄВИХ ПЕРЕХРЕСТЯХ

  Вже півроку Максим з Мотрею зустрічалися. Юнак проживав з батьками у віддаленому селі, а дівчина – борсуківлянка. Односельці прозвали його Дженчиком, бо одягався, як хлопці з міста, мав шляхетні манери, гордовиту поставу, вживав красномовні слова. Все це приваблювало не одну дівчину. Та й Мотря була надзвичайно вродливою.   Вечірні …

  Прийшла дочка до батька і каже:   – Тату, я втомилася, у мене таке важке життя, я не бачу в ньому ніякого сенсу! У мене постійно труднощі і проблеми… Я весь час пливу проти течії. У мене просто немає більше сил! Що мені робити?   Батько, замість відповіді, поставив …

  Якось під вечір, коли мама поралася на кухні, до неї підійшов одинадцятирічний син з аркушем паперу в руках.   Прибравши вигляду офіційної особи, хлопчик подав списаний лист мамі. Витерши руки до фартушка, мама почала читати:   Рахунок за мою працю: За замітання подвір’я – 5 грн.За порядок у моїй …

Осінь в багрянець одягнула Сади, городи і поля. Наче полегшено зітхнула Від зібраних культур земля. Сиві тумани небо підпирають, Сонце осіннє часто заступають, То по землі росою осідають, З людьми неначе в хованки грають. Дощі з вітрами скрізь гуляють, В душі лиш сум-печаль лишають, Не можуть нас розвеселити, Примусити себе …

Висне із неба туманне вогке покривало, Вітер зриває пожовклі листочки зухвало. Холодно пташці в обіймах осінньої мжички... І заховались комашки під корінь травички. Щуляться боязко хвильки стемнілої річки, Аж до землі простягнулися дощику стрічки, Білими латками висять між гілок сороки, Тихо лунають зими недалекої кроки... Автор: Зінаїда ЯЦЮК. с.Передмірка.

  Настали часи… Люди забігали – розбудовують і розбудовують свої “нірки”, щоб нагромаджувати в них всілякий мотлох – про запас. Поділюся з вами своїми роздумами про розкоші.   Мабуть, одразу виникають асоціації – вілли, яхти, діаманти… Для когось, можливо, й так, бо тішать очі, тіло, збурюють кров собі та іншим. …

Ви лиш погляньте: наче диво в казці, Клубками в'ється синій океан, І сонечко мереживом квітчастим Гаптує вранці витканий туман.   Дзвенить тихенько пожовтіле листя, Росинками тремтить суха трава... І лиш калина в пурпурнім намисті Осінній ранок сумно зігріва.   Засоромилась запізніла квітка, Над нею вдячно бджілка загула... Он павутини ледь …

В буйноцвітті пахких хризантем Тихо і мовчазно плаче осінь Терпким і проливним дощем, Хоч в небі інколи зітхає осінь... Автор: Олена ПРИЙМАК. с.Москалівка.

Я народився бабиного літа, Була в Кутисках осінь золота. Був полудень двадцятого століття, І було пополудні того дня   суботнього сімнадцятого жовтня   Сади світились – золоті озера, Світ од війни в тривогах не відчах. Десь хоронили в Мюнхені Бандеру – Я тепло ніживсь в перших пелюшках   в суботній …

  В мальовничому куточку на Лановеччині розкинулось село, де в шанованій родині, у трудолюбивій сім’ї народилася друга донька. Батько надіявся на спадкоємця, але Господь послав йому ще одну дівчинку. Подружжя все ж було раде новонародженій. Назвали дівчинку Оленою. Так захотіла старшенька. Дружина бачила, що чоловік був трішки стурбований. Вона розуміла …