Головні новини

ПОЕЗІЯ

РІЗДВО ГОСПОДНЄ

Різдво Господнє -- перша вісна Зірка Світ освітила сяйвом із висот. Зраділи душі молоді та зрілі, Любов злетіла із небес красот. Волхви з дарами вже здолали милі. І новина летить над білим світом -- Народжене в Пречистої Дитя -- Це наш Месія згідно Заповіту. Він вічне подарує всім життя І …

Детальніше

Збігає час

Збігає час -- години і хвилини… Корону приміряє рік Новий, Подібний до маленької дитини. Йому іще незнаний буревій, Сльоза та радість завтрашньої днини. Нехай не позбавляє нас надій! Дарує мир, любов усім родинам І єдності народу, славних дій! Хай процвітає ненька Україна У світлі правди! Здійснення всіх мрій! З НОВИМ …

Детальніше

СОЛДАТУ-ВЕТЕРАНУ

Вони не плачуть! Дивляться й мовчать. Війна давно вже випалила сльози. Життя минуле десь понесли грози… І тільки очі голосно кричать! Я знаю, друже, біль твоїх утрат… Ти гамував риданя від розпуки… Та ми -- живемо! Отже, твої руки Немарно притискали автомат. І хай уже не буде, як раніше -- …

Детальніше

ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ

Завиває вітер-буревій… Важко стогне сад мій біля хати… Як тобі воюється, солдате, Там, далеко, на передовій? Б'ють важкі краплини дощові. Вітер і не думає стихати. "Як тобі на варті там стояти?" -- Не вмовкає думка в голові…. Крає небо громовиця-птах… Страшно навіть в вікна виглядати… Як тобі сховатися, солдате, У …

Детальніше

ВАСИЛЬ НЕРУЧОК – АВТОР ЗБІРКИ ПОЕЗІЙ “ПОСТОЮ НА ВІТРАХ”

  Василь Неручок народився 23 січня 1961 року у Ланівцях, навчався у Лановецькій СШ №1. У 1980 році закінчив Бережанський с/г технікум. Після строкової військової служби працював техніком-електриком на місцевому хлібзаводі. У 1986-му вступив на заочне відділення філологічного факультету Тернопільського педінституту. З 1988-го викладав рідну мову і літературу у Лановецькому …

Детальніше

Вірш з конверта

Я не знаю, ким би я була без неї, Без її любові, почуттів, Без тієї, що кидала меду В чай, аби все обійшлося без хворіб. Я не знаю, в кому є ще більше сили, Ніж у ній, прекрасній та тривкій: Як би життя не било, не косило -- Бореться вона …

Детальніше

В моїм дитинстві пахли сінокоси Терпким суцвіттям розмаїтих трав. В ранковій тиші опадали роси На килими замріяних отав. З-за горизонту ледь здіймалось сонце, Будило ранок променем ясним. І поки день загляне у віконце, Мій батько помахом упевненим одним Через плече косу перечепивши, Ішов досвіт робити сінокіс. Бувало, і не ївши, …

Детальніше

ВИПУСКНИЙ

Хай в шкільному відбудеться вальсі, Розійдуться струмки у ріки, І закрутяться з нами у танці Ці останні хвилини в роки.   А тривога збудує дорогу У далекі незнані світи. Ми будемо на школи порогах І мріяти, й дальше іти.   Хай серця наші там, у дорозі, Й настановами учителів Обіймають, …

Детальніше

Може, сьогодні ми стишимо крики, До мінімум півночі, максимум двох, Відчуємо присмаки злості й нерівності, До четверті вічності, максимум трьох. Можливо, припинимо гаяти час вже Й розірвемо пута раба й пастуха: І так вже занадто з тобою загаялись Ділити минуле на ненависне два. Давай же сьогодні з тобою станцюємо, До …

Детальніше

ЛІРИЧНЕ

Не питай, чому серце сумує, Не питай, чому серце болить. Як побачу тебе, сам дивуюсь -- Як постійно думка ятрить.   Не питай, чому серце співає, Коли в саду чути спів солов'я. Таємно в душі вогонь запалає, Бо кохаю, мила моя.   Не питай, чому спати не можу, Якщо сон, …

Детальніше