Де про здоров’я людей дбають – там економія розумна й ефективна

Те, що ми маємо на сьогоднішній день, — це наслідки минулих дій, наша спадщина. Стан, в якому вона перебуває, залежить від того, в чиї руки потрапила. Господар — примножить, марнотратник — пустить за вітром. Інфраструктура колишнього Лановецького району майже зруйнована, здебільшого розграбована. Що ще залишилося зі спадщини і які плани на неї у наших високопосадовців?

Мова піде про спільне надбання територіальних громад (в межах колишнього району) — Комунальну некомерційну Лановецьку міську лікарню (теперішня повна назва). Проблем багато. Хочу акцентувати увагу на подіях, що відбуваються в цій установі без обговорення з громадою. Це виглядає так, ніби роблять щось в моїй оселі без мого відома. Нещодавно голова Лановецької міської ТГ Казновецький Р.В. разом з керівниками лікарні провели огляд приміщень задля подальших дій щодо ефективного використання коштів на їх опалення.

А тепер в подробицях.

Лановецька лікарня складалась із поліклінічного відділення, дитячої консультації, стаціонарних відділень, приймального та відділення швидкої допомоги. Кожне з них, за роки функціонування лікарні, пристосоване для певного виду діяльності медиків. На даний час проводяться роботи та планується облаштування поліклініки під Центр первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) і реформування лікарні загалом. Поліклінічні діючі кабінети пристосовані для роботи кожного спеціаліста: хірургічний кабінет повинен мати 2 суміжні — оглядовий і перев’язочний; травматологічний — 3 суміжні: оглядовий, перев’язочний і для накладення гіпсів; офтальмологічний — 2 оглядових; відділ переливання крові — специфічний. Тепер мають намір зруйнувати цю систему. Поліклінічне відділення планують створити на базі першого та другого поверхів лікарні (де зараз кабінет УЗД і нова терапія). До речі, дві прилеглих до реанімаційного відділу палати відійдуть в його користування. Інакше кажучи, потрібно зруйнувати в одному місці, щоб побудувати те ж саме в іншому, викинувши на вітер такі великі кошти. Діяльність реанімації та умови, в яких мають там перебувати пацієнти, не сумісні з поліклінічним прийомом, навіть коли між двома відділеннями будуть подвійні стіни. Хворим у стаціонарі потрібен спокій.

А тепер про економію.

Всі кошти, які використовуються і будуть використовуватись, — спільні кошти громади. Потрібно вкомплектувати ланки медицини так, щоб ефективно та економно використати матеріальні ресурси (за рахунок комплектації малих відділів) з урахуванням їхніх функцій. Кошти потрібно скерувати на більш важливі напрямки — утеплення, заміна всієї системи опалення і санітарно-технічного обладнання, що вже в користуванні 30-50 років. А потім уже робити ремонти. І ще одне: жахливий стан інфекційного відділення!

На мою думку, підготовка проєктів та прийняття рішень, особливо тих, що стосуються планування та використання ресурсів громади, має відбуватися за умови широкого громадського обговорення та врахування інтересів територіальних громад. Гіркий досвід інших районів має насторожити нас, щоб в майбутньому по дрібницях чи з великими проблемами ми не зверталися за медичною допомогою до Кременця, Збаража чи Тернополя.

Якщо керівництво і міської ради, і медичних закладів справді дбає про здоров’я людей, то методи економії, вважаю, мають бути ефективними, добре продуманими, а кроки реалізації — враховуючи першочерговість.

Ольга ДЕМЧУК.