ВЕСНА

 Заглянула весна в моє віконце...
І, наче в казці, засміялось сонце.
Покинувши свої тісні домівки,
Дзвенять грайливо променів голівки.
 
Немовби кошенята на осонні,
Дерева гріють під промінням скроні.
Від сну збудилась крихітна комашка...
Веснянкою озвалась в небі пташка.
 
Ген річка, мов на струнах арфи, грає,
В блакитних хвилях хмароньки купає.
Струснувши геть зимові сірі сни,
Радіє поле подиху весни!

Автор: Зінаїда ЯЦЮК.

с.Передмірка.