Липкі руки, або як втратити те, що вартості не має

  Українське народне прислів’я говорить: «Без спросу взяв, та не сказав». На скільки воно притаманне сучасності, коли, здавалося б, у ХХІ столітті люди вміють заробляти, утримувати господарство, здійснювати благоустрій та працювати на полях. Однак, сьогодні наша історія про тих, кому важливо збагачуватися за рахунок інших. Хоча й слово «збагачуватися» тут має саркастичний сенс. І ось чому…

  В редакцію Лановецького районного комунального радіомовлення звернувся житель Ланівців із своєю розповіддю, від якої хочеться і сміятися, і плакати. Пенсіонер, людина праці, яка на заслуженому відпочинку дбає про свої земельні ділянки, вирощуючи картоплю, кукурудзу, квасолю для власних потреб, із гіркотою та сумом говорив про інцидент. Тож, раз у раз став помічати, що не лише для себе це вирощує, а ще й для якихось «знедолених», які, як говорить пан В. (з етичних міркувань жодних імен та прізвищ вказано не буде), мають липкі руки. Останньою краплею для господарника стало те, що, посадивши кукурудзу, змайстрував відлякувачі від птахів (прапорці). Птахи, може, і злякалися, однак люди — ні. Прийшовши в черговий раз на свою ділянку подивитися на стан справ, зійшло-не зійшло, пан В. побачив, що прапорців тут значно порідшало і хтось проводив своєрідні «розкопки» на предмет, що ж посіяно і що можна буде в найближчий час зібрати. Не багато часу пройшло, вже надвечір нову власницю відлякувачів птахів знайшли і вона явно не була готова з ними попрощатися. Нічого іншого, як викликати поліцію, пенсіонер не міг вдіяти. За словами старшого лейтенанта патрульної поліції Лановецького ВП Романа Грабарчука, чий екіпаж виїжджав на виклик, стало відомо, що по приїзду на місце події було встановлено наявність прапорців на земельній ділянці іншої громадянки, яка прямо ігнорувала працівників поліції, не виходила з будинку, але з цікавістю спостерігала за ними з вікна. За словами працівників поліції, адміністративний протокол складений не був, але із жителькою міста проведуть профілактичну бесіду.

  Чому ми це все пишемо, адже цей випадок не є унікальним чи єдиним? Причина банальна — людина вирішила не мовчати, а провчити людей з липкими руками. Сьогодні ми настільки шукаємо вигоду, нами керує лінь, що навіть прапорці від ворон стають об’єктом цікавості людей. Невже ми стали настільки дріб’язковими, невже готові так низько впасти? А де ж наші честь, гідність, трудолюбивість — риси, які так притаманні українцям?

  Розпочали замітку прислів’ям і закінчимо теж: «Жне не сіявши, а молотить на чужих токах». Тож, не мовчіть, якщо навіть вам здається, що це не вартує уваги, однак для когось, наприклад, навіть ті прапорці зробити вартувало зусиль, матеріалів і часу! Будьте мудрими!

Автор: Сніжана КРЕЩУК.