Моя любов приходила вже двічі.
І двічі розминулася зі мною.
Ходила поруч звіром покаліченим.
То витягала, то ховала зброю…
Шукала винних, плакала пригнічено.
Прощала всіх, собі молилась слізно…
Не спала ночі, виливалась віршами.
Така моя. Однакова. І різна.
Така відверта. Тиха. Приголомшена.
Така печальна. Дивна. Несповідана.
То зазирала гостею непрошена.
То віддалялась в далі нерозвідані.
І я любила. Так, як тільки вміла.
Всі негаразди витримала з честю!
Я вже любов'ю двічі відхворіла.
Тепер чекаю третього пришестя…
Інна ХРАЩЕВСЬКА, с.Вишгородок.
