Оптимізація закладів освіти: для покращення якості надання освітніх послуг, чи рух за течією загальнодержавного процесу

  Минулого тижня проведено громадське обговорення щодо оптимізації закладів освіти у Лановецькій громаді. Чому постало це питання, яка подальша доля педагогів сільських шкіл, що чекає дітей та чи насправді така критична ситуація в освітній галузі, через що необхідно провести процес реорганізації за рахунок скорочення мережі закладів?

  На ці питання надає роз’яснення начальник відділу освіти, культури, охорони здоров’я та соціальної політики Лановецької міської ради Оксана ХОДАНОВИЧ:

  — Освітня галузь в Лановецькій громаді нараховує 16 закладів загальної середньої освіти (2264 здобувачі освіти), 18 закладів дошкільної освіти та 2 дошкільних підрозділи в складі шкіл (36 груп, 608 вихованців), інклюзивно-ресурсний центр і 2 позашкільних навчальних заклади (будинок дитячої та юнацької творчості, навчально-виробничий комбінат). На утримання цих закладів виділено 113,7 млн грн, що становить 67% бюджету громади.

  Проаналізуємо існуючу мережу закладів загальної середньої освіти.

  Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту», органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти. З цією метою формується оптимальна мережа закладів для надання якісних освітніх послуг. Держава надає освітню субвенцію з державного місцевим бюджетам для оплати праці оптимальної чисельності вчителів при максимально ефективній мережі шкіл. Станом на сьогодні є 387,7 педагогічних ставок, які забезпечують навчання 2264 учнів, з них 55 педагогічних ставок не увійшли у розрахунок освітньої субвенції.

  Розподіл субвенції між місцевими бюджетами здійснюється на основі формули, що враховує такі показники: кількість учнів та особливості території (відсоток сільського населення та густину учнів на квадратний кілометр), на їх основі для кожної громади визначено розрахункову наповнюваність класів. Для нашої громади КМУ встановлено наповнюваність класу — 15 здобувачів освіти. На практиці фактична наповнюваність класів є нижчою — 13,5 дітей, і це лише завдяки великій наповнюваності у двох міських школах — №1 та №2. Тому 17 класів не увійшли у формульний розрахунок.

  Прогнозуємо, що у 2021- 2022 навчальному році заклади загальної середньої освіти будуть відвідувати 2224 дитини (за останній місяць із шкіл вибуло 4 учні). Отже, розмір освітньої субвенції буде ще меншим.

  З місцевого бюджету фінансується оплата праці працівників, які обслуговують навчальні заклади (184,44 ставок), оплата енергоносіїв, оновлення матеріальної бази, поточні та капітальні ремонти, підвіз учасників освітнього процесу (до речі, в нас 7 маршрутів).                       

  Недостатнє забезпечення освітньою субвенцією змушує органи місцевого самоврядування здійснювати заходи щодо оптимізації та формування спроможної освітньої мережі (сукупність закладів, класів, груп дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти), яка забезпечує доступність, якість і результативність освітніх послуг відповідно до встановлених державою стандартів та запитів учасників освітнього процесу, а також ефективне використання наявних ресурсів (кадрових, інфраструктурних, матеріально-технічних, фінансових).

  Першочерговими критеріями, за якими було сформовано план оптимізації закладів освіти, були демографічна ситуація, прогнозування мережі контингенту, соціально-економічні умови території,  вибір різних типів навчальних закладів і форм організації освітнього процесу, можливість забезпечити підвіз учнів і вчителів, витрати на освіту одного учня в закладі освіти. Вартість освіти розраховується відповідно до кошторису, в якому враховані видатки на функціонування того чи іншого закладу (відповідно до статті 30 Закону «Про освіту», кошториси розміщені на вебсайті кожної школи).

  Витрати на освіту одного учня Лановецької територіальної громади склали близько 38 тис. грн в рік, в середньому по Україні — 25-26 тис. грн. Для порівняння: в Лановецькому ЗЗСО І-ІІІ ст. №1 імені Юрія Коваля витрати одного здобувача освіти — 23,9 тис. грн, а в Москалівському ЗЗСО І-ІІ ст. — 70,2 тис. грн, у Бережанській філії Вишгородоцького ЗЗСО І-ІІІ ст. — 67,9 тис. грн, у Влащинецькому ЗЗСО І ст. — 65,1 тис. грн, Гриньківському ЗЗСО І ст. — 60,2 тис. грн, Ванжулівському ЗЗСО І-ІІ ст. — 55,4 тис. грн, Жуковецькій філії Вишгородоцького ЗЗСО І-ІІІ ст. — 50,6 тис. грн.

  Прочитала у минулому номері газети «Голос Лановеччини» суперечливу статтю голови Об’єднаної територіальної профспілкової організації Неоніли Дзюби «Які пріоритети ставить керівництво громад — таку освіту матимемо». З однієї сторони є розуміння: «Мережа шкіл потребує аналізу та впорядкування», «Кожен, хто працює, має отримувати заробітну плату». Так, дійсно, в попередньому складі громади вчителі отримували 30% за престижність праці, а в Лановецькому районі — 5%. Де була тоді профспілка? З іншої сторони, членські внески наших працівників освіти щомісячно складають близько 50 000 грн на рахунок профспілкової організації, то чому на жодному з шести громадських обговорень, що проходили за участі керівництва міської ради, працівників навчальних закладів та громадськості сіл не було профспілкового лідера?

  Так, у Лопушненській школі розмаїті рушники, але немає приміщення для проведення занять з фізкультури, поламана плита, діти харчуються в приміщенні, віддаленому від школи. В Буглівській — колоритні розписи на стінах, але старе покриття в спортзалі. А шкільний музей села Печірна, з погодження його ініціатора й колишнього директора школи Володимира Довгалюка, сьогодні перенесли в приміщення Культурного центру Єловицьких. Тут принаймні надійніше, бо експонати не зникатимуть, як у занедбаній школі. Загалом, нашим закладам для подальшого функціонування необхідні капітальні ремонти систем тепло-, водопостачання, пожежної сигналізації, облаштування їдалень до вимог НАССР.

  Кроки в напрямку оптимізації мали б відбутися значно раніше, проте заважав політичний популізм і, як наслідок — маємо розгалужену мережу закладів освіти. Насправді громадським обговоренням передували зустрічі з керівниками шкіл щодо подальшого працевлаштування їхніх педагогічних працівників у випадку можливої реорганізації.

  Всі заходи будуть спрямовані в першу чергу на створення комфортного освітнього середовища. Адже дитина повинна не лише здобувати знання, бути конкурентоспроможною у суспільстві, а й почувати себе безпечно. Бо діти мають бути радісні й щасливі, в школі має панувати педагогіка партнерства та доброзичливості, вчителі мають бути вмотивованими гідною заробітною платою, а батьки — впевненими в якості надання освітніх послуг і безпеці перебування дітей у школі.

  Правда в тому, що ми всі свідомо розуміємо, що загальнодержавний процес реорганізації закладів освіти неминучий, бо кількість учнів катастрофічно скорочується. У пошуках роботи молоді сім’ї залишають села, забирають дітей. І на цей процес відділ освіти міської ради, на жаль, впливу не має. Тож робимо все, що в наших силах і в межах бюджету. Зрозуміло, що такі непопулярні рішення знаходять спротив у суспільстві.