Через багато років зустрілися два однокласники. Знаючи першого, що був на багатьох посадах і довго не втримувався, другий, киваючи на його портфель в руках, запитав:
— А тепер де працюєш?
— Керую в сільпо, — гордовито відповів.
— Як завжди, дурням не дадуть пропасти.
На екзамені з української літератури професор запитує в студента:
— Що ви знаєте про Шевченка?
— Шевченко успішно грав футболістом в італійському клубі «Мілан», а зараз — головний тренер збірної України», — впевнено відповів студент.
Ознайомлюючи з вакансіями на підприємстві, завкадрами пояснила безробітному єврею:
— Є лише одна посада — завідуючого складом, але з мінімальним окладом.
— Вона ще й оплачується? — здивувався чоловік і радісно погодився.
Багатий чоловік відчув, що за ним всюди ходить смерть. Але так не хотілося вмирати. Ховався всюди, де міг, не шкодував пожертв у храм, почав молитися. А вона все ближче, ось-ось спіймає. Коли бачить, — діти обідають. Проштовхнувшись в гурт, богач почав пожадливо сьорбати кашу, якої ніколи не їв. Та так, що аж вуха ворушилися.Раптом чує, як чиясь рука гладить його голову і голос лагідно, тихо шепоче:
— Гамай, гамай, скоро підемо люлю.
Григорій ВОЛЯНЮК. с.Борсуки.
