На головну / СТАТТІ / ІСТОРІЯ ТА ЧАС

ІСТОРІЯ ТА ЧАС

Оманлива мрія

  На початку 30-х років минулого століття до Борсуківської гміни приїхав у службових справах молодий, одягнений за тодішньою модою працівник гміни с.Білозірка. Не гадала, не думала діловод-секретарка з Борсуків, що зустріне цього дня свою долю. А вже ввечері Христина Петросюк і Мартиніян Андрійчук жваво розмовляли, як давні знайомі.   Кілька …

Детальніше

Батько і його діти: історія роду борсуківлян Шаблистих

  Восени, перед різдвяним постом, у 1916 році 26-річний Григорій (по-сільському Ригорко) Шаблистий одружився на землячці з роду Якова Юзюка — Надією. А первісток батька Ярмолая від першої дружини — Іван уже мав свою сім’ю, тож хату довелося ділити навпіл. Мачуха, прибравши господарство до чіпких жіночих рук, наполягла виділити рідному …

Детальніше

Лине мелодія одинокого корнета

“Є щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ-музикант — це українці”. (П.Чайковський). У далекі 30 роки ХХ століття, за панування Речі Посполитої, борсуківські селяни після важкої весняної праці з хвилюванням очікували літніх днів, коли графиня Ржевуська, в часи потепління відносин з українцями, організовувала забави. Тоді на ставку проводили театралізовані …

Детальніше

Злочин і кара

Ще у п’ятдесяті роки ХХ століття янковий млин працював вдень і вночі. Особливо після хлібних жнив. Одного дощового дня борсуківляни та заїжджі з навколишніх сіл обговорювали подію тижня. У селян почастішали крадіжки птиці, кролів. Робили засідки, але марно. Того часу подібні крадіжки були рідко. Однак у селах знали, як кажуть, …

Детальніше

Їм снилася ночами їжа

Одного празникового вечора господар будинку у селі Великі Кусківці, де я квартирував, глянувши на щедрий наїдками стіл, стиха, мов до себе, мовив: — В роки війни їжа часто снилася мені ночами… Я попросив Йосипа Якимчука, ветерана Другої світової війни, колишнього солдата будівельного батальйону, детальніше розповісти про це. Крім інформації, що …

Детальніше

Навіяні долею страждання

Незважаючи на війну, хитку окупаційну німецьку владу, неспокій селян, у холодну зиму 1943 року Самоїл Шандрук справив синові Пилипові гарне весілля, одруживши на красуні Тетяні, з роду Петросюків, по вуличному — Стратіянових. Сувора на вигляд, вимоглива, але справедлива свекруха Ганна прийняла невістку як рідну доньку. У заможній сім’ї її чекали …

Детальніше

ПОКЛИК МАЛОЇ БАТЬКІВЩИНИ

Середнього віку і зросту чоловік, з чорним волоссям, посрібленим сивиною по боках, у святковій одежі повільними кроками, стримуючи рухи тіла хворої людини, підійшов до безлюдного, позбавленого ознак людського життя батьківського обійстя. Тут він народився, десь в куточку закопана його пуповина, тут промайнуло дитинство, тут вступив у пору юності. Колись у …

Детальніше

Вони одягали селян

Здавалося б, після важкої, щоденної хліборобської праці чи могли селяни думати про модний або новий одяг? Могли, бо українську культуру не знищили поневолення, війни, лихоліття. Частково це була заслуга людей, які мали хист чи талант до шиття. Між ними існувала вузька спеціалізація: звичайний кравець, кравець-розкрійник, прості швеї або поєднання цих …

Детальніше

КАРПО З ГРЕЩУНОВОГО КУТКА

Фотографія висіла на стіні так, що з порога впадала у вічі. З неї четверо військових пильно, мов вартові, з армійською строгістю дивились у майбутнє. Один у папасі, що є ознакою молодшого офіцерського складу, з короткими вусами, молодим обличчям, поважно сидить, а поруч стоять, очевидно, підлеглі. Якось не втримавшись, родич вийняв …

Детальніше

ДОЗЯ

Її перший дитячий крик почула не тільки сім’я — він зріднився з таємничим шелестом лісу і переривистим щебетом звеселілих від весняного сонця пташок. Дівчинка народилася серед цієї неперевершеної краси у хатині лісника. Раділи батьки, особливо матір, бо нарешті дочекалася донечки. Це така ласка Господня — мати помічницю, подругу, союзницю серед …

Детальніше