На головну / СТАТТІ / ІСТОРІЯ ТА ЧАС

ІСТОРІЯ ТА ЧАС

Північна зірка

  Назар повільно розплющив очі. Яскраві промені сонця, пробившись крізь соснове гілля, доторкнулися до обличчя. “Де я…” — прошепотів пересохлими устами.   — У госпіталі, солдатику. Ти народився вдруге, — озвався дівочий голос, в якому вчувався легкий акцент.   Повернувши голову, побачив кругловиде личко з кирпатим носиком і сірими очима, …

Детальніше

Степан і Степанида

  У кінці ХІХ століття молодий монах Почаївської лаври (в миру Сергій), приїхавши на гостини до батьків Филимона та Феодори Чернухів у село Борсуки, зустрів землячку, юну Уліту (Ульяну) і, не встоявши перед її вродою, закохався. Між ними спалахнуло взаємне, справжнє почуття.   Як не вмовляв, страхав, соромив, закликаючи покаятись, …

Детальніше

Люди-велетні були й на Лановеччині

  У замітці С.Ореховської “Чи будували єгиптяни піраміди?”, надрукованій у “Вільному житті”, йшлося про дослідження єгипетських пірамід, що провела група незалежних учених. Вони стверджують, що піраміди й понад шістсот споруд звели не єгиптяни, а люди-велетні, котрі мали велику фізичну силу та володіли феноменальними розумовими здібностями. Під час розкопок поховань останки …

Детальніше

Оманлива мрія

  На початку 30-х років минулого століття до Борсуківської гміни приїхав у службових справах молодий, одягнений за тодішньою модою працівник гміни с.Білозірка. Не гадала, не думала діловод-секретарка з Борсуків, що зустріне цього дня свою долю. А вже ввечері Христина Петросюк і Мартиніян Андрійчук жваво розмовляли, як давні знайомі.   Кілька …

Детальніше

Батько і його діти: історія роду борсуківлян Шаблистих

  Восени, перед різдвяним постом, у 1916 році 26-річний Григорій (по-сільському Ригорко) Шаблистий одружився на землячці з роду Якова Юзюка — Надією. А первісток батька Ярмолая від першої дружини — Іван уже мав свою сім’ю, тож хату довелося ділити навпіл. Мачуха, прибравши господарство до чіпких жіночих рук, наполягла виділити рідному …

Детальніше

Лине мелодія одинокого корнета

“Є щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ-музикант — це українці”. (П.Чайковський). У далекі 30 роки ХХ століття, за панування Речі Посполитої, борсуківські селяни після важкої весняної праці з хвилюванням очікували літніх днів, коли графиня Ржевуська, в часи потепління відносин з українцями, організовувала забави. Тоді на ставку проводили театралізовані …

Детальніше

Злочин і кара

Ще у п’ятдесяті роки ХХ століття янковий млин працював вдень і вночі. Особливо після хлібних жнив. Одного дощового дня борсуківляни та заїжджі з навколишніх сіл обговорювали подію тижня. У селян почастішали крадіжки птиці, кролів. Робили засідки, але марно. Того часу подібні крадіжки були рідко. Однак у селах знали, як кажуть, …

Детальніше

Їм снилася ночами їжа

Одного празникового вечора господар будинку у селі Великі Кусківці, де я квартирував, глянувши на щедрий наїдками стіл, стиха, мов до себе, мовив: — В роки війни їжа часто снилася мені ночами… Я попросив Йосипа Якимчука, ветерана Другої світової війни, колишнього солдата будівельного батальйону, детальніше розповісти про це. Крім інформації, що …

Детальніше

Навіяні долею страждання

Незважаючи на війну, хитку окупаційну німецьку владу, неспокій селян, у холодну зиму 1943 року Самоїл Шандрук справив синові Пилипові гарне весілля, одруживши на красуні Тетяні, з роду Петросюків, по вуличному — Стратіянових. Сувора на вигляд, вимоглива, але справедлива свекруха Ганна прийняла невістку як рідну доньку. У заможній сім’ї її чекали …

Детальніше

ПОКЛИК МАЛОЇ БАТЬКІВЩИНИ

Середнього віку і зросту чоловік, з чорним волоссям, посрібленим сивиною по боках, у святковій одежі повільними кроками, стримуючи рухи тіла хворої людини, підійшов до безлюдного, позбавленого ознак людського життя батьківського обійстя. Тут він народився, десь в куточку закопана його пуповина, тут промайнуло дитинство, тут вступив у пору юності. Колись у …

Детальніше