На головну / СТАТТІ / ПОЕЗІЯ (Сторінка 4)

ПОЕЗІЯ

СПУСТОШЕНИЙ ДОНБАС

Навкруг росте насильство і зневіра, Засилля москалів, мов дикої орди. Стріляють танки і стрясає світ картеч, Путін заніс над Україною Весь закривавлений людською кров'ю меч. Руїнами стають містечка. Наругу й страх від мін, снарядів Терплять і села, потерпаючи від «градів». Москаль вважає Україну за раба?! Скажи ж ти, вороже, за …

Детальніше

ПЛАЧ ЗІ СНІГОМ

пам’яті Юрія Коваля Здавалося, лютий відходить і скоро весна,і там буде тепло, і буде вже легше,здавалось, вгамується клята війна,і, може, якось заспокоїться серце.Кривавий майдан, два роки по тому,двадцяте число ми лиш пом'янули – а тут повертається миттю додому,свій час відшукавши, де гоїться втома,птахом підбитим, навіки заснулим – Мар'їнка, ранок, снайперська …

Детальніше

НА ВІДСТАНІ ЛЮБИТИ

На відстані любити легко… (Не раз, бува, каміння в спину) Мовляв, забралася далеко, Тепер кричиш про Україну…   І правда, в чомусь,ваша, люди, Бо чужина відкрила очі На справжнє та совітські блуди, Скрутила душу що є моці.   Не раз умилася сльозами, Кровили рани, аж до болю. Дитина плакала без …

Детальніше

СВЯТВЕЧІР

Селом ішов зажурений Святвечір. Вдивлявся в вікна опустілих хат. Кого ж він обійматиме за плечі, Як вже нема кому святковий лад   Навести в пустках... Розлетілись діти, І відійшли у засвіти батьки. Нема кому святвечору радіти На тих подвір'ях, де колись санки   З горбка малечу везли у замети. А …

Детальніше

МОЇЙ МАЛЕНЬКІЙ МАТУСІ

Давно для тебе не писала, мамо, Не бачила твоїх щодень страждань. В це літо серце розірватись мало Від сили волі, від простих бажань І те, як хворе тіло натирала – Тобі, як медику, не бракне знань.   Болить, рідненька, стерлись кісточки, Вже кожен крок дається зі сльозами. Зриває вітер із …

Детальніше

НА ХВИЛЯХ ЖИТТЯ

На піку синусоїдної хвилі – Щаслива, безтурботна, наче пташка, Допоки вниз не скотишся, в безсиллі, Забута, непомітна, мов мурашка, Долаючи життя безмежні милі.   Чи не безмежні… В кожного свій час – Парабол, синусоїд амплітуди. Для когось ближчі зорі та Парнас, А іншому – часник лиш від простуди. Хто вибирає? …

Детальніше

ПОЕЗІЇ

Ти не йди, Поезіє. Без тебе Я неначе пташка без крила, Я без тебе – журавель без неба, І як небо те – без журавля.   Не лишай мене на невідомість, Я тебе нікуди не пущу, Сядем, поговоримо натомість. Ти простиш і я собі прощу.   Ти у мене тиха, …

Детальніше

ІСТОРІЯ КОХАННЯ

Знов ялинка засяяла в хаті, Дід Мороз із звичайної вати Поруч з нею, як завжди, стояв, Стіл накритий стареньких чекав. У вікно він все пильно дивився. Люд надворі уже веселився, Всюди радості сміх і вогні. «Наша юність згадалась мені, – Тихо мовив старенький дружині. – Розгубили ми друзів вже нині. …

Детальніше

На Різдво

Загубились зорі у снігу, Що тихенько із небес злетіли, Щоб побачить бабу снігову, Яку діти вчора ще зліпили. І у сніжки весело пограть, Запахом Різдва насолодитись, Всю красу зимових свят пізнать, І із колядою разом веселитись. Автор: Людмила ПРОЦЮК-ЩЕРБАТЮК.

Детальніше

Дякую

«Дякую», – тихо дитина сказала, Частку цукерочки мамі віддала, Тата відразу вона пригостила, Рештки цукерки собі залишила. Тут же щасливо дитя усміхнулося – «Дякую» двічі до нього вернулось. «Дякую, мамо, і дякую, тату, Бо ж ви навчили людей поважати! За доброту і за вашу любов Дякую, дякую, дякую знов!» Автор: …

Детальніше