На головну / СТАТТІ / ПОЕЗІЯ (Сторінка 5)

ПОЕЗІЯ

Радіють небо і земля, і ми співаймо

РІЗДВО Причепурилося село, чекає свята, Різдвяна зірка загляда у кожну хату, Духмяне сіно на столі, гілки ялини, Слова молитви продзвенять, немов перлини. І пахне смачно усім кутя з горнятка, Різдво приходить в кожний дім, звучить колядка. Радіють небо і земля, і ми співаймо, Родилось нині немовля, Його вітаймо. Автор: Зінаїда …

Детальніше

У РІЗДВЯНИЙ ВЕЧІР

У різдвяний вечір ангел ясний з неба Сам несе в дарунок все, кому що треба. Хтось просив здоров'я, хтось просив пожиток, Лиш би у любові ви уміли жити. У різдвяний вечір здійсняться бажання, Лиш подумай добре: що в твоїм проханні? Сяйво з Вифлеєму темряву розвіє Й двері твого серця сам …

Детальніше

Мігрант

«Ось тобі спрага: від щастя до відчаю – бути свідомим, тремтливим і ввічливим в країні проблем, фальстартів і позики ми почуваємось лівими відморозками. Що тобі до їхньої справи і взагалі що тобі до їхнього голосу в довгому хоботі, всіх зволікань, пустих обіцянок – картата сумка, порваний валянок. Все запустили довели …

Детальніше

Багряна осінь

Осінь в багрянець одягнула Сади, городи і поля. Наче полегшено зітхнула Від зібраних культур земля. Сиві тумани небо підпирають, Сонце осіннє часто заступають, То по землі росою осідають, З людьми неначе в хованки грають. Дощі з вітрами скрізь гуляють, В душі лиш сум-печаль лишають, Не можуть нас розвеселити, Примусити себе …

Детальніше

ПІЗНЯ ОСІНЬ

Висне із неба туманне вогке покривало, Вітер зриває пожовклі листочки зухвало. Холодно пташці в обіймах осінньої мжички... І заховались комашки під корінь травички. Щуляться боязко хвильки стемнілої річки, Аж до землі простягнулися дощику стрічки, Білими латками висять між гілок сороки, Тихо лунають зими недалекої кроки... Автор: Зінаїда ЯЦЮК. с.Передмірка.

Детальніше

ОСІННІЙ РАНОК

Ви лиш погляньте: наче диво в казці, Клубками в'ється синій океан, І сонечко мереживом квітчастим Гаптує вранці витканий туман.   Дзвенить тихенько пожовтіле листя, Росинками тремтить суха трава... І лиш калина в пурпурнім намисті Осінній ранок сумно зігріва.   Засоромилась запізніла квітка, Над нею вдячно бджілка загула... Он павутини ледь …

Детальніше

ДЕНЬ МІЙ СУБОТНІЙ

Я народився бабиного літа, Була в Кутисках осінь золота. Був полудень двадцятого століття, І було пополудні того дня   суботнього сімнадцятого жовтня   Сади світились – золоті озера, Світ од війни в тривогах не відчах. Десь хоронили в Мюнхені Бандеру – Я тепло ніживсь в перших пелюшках   в суботній …

Детальніше

Почати з чистого листа?

Почати з чистого листа? Зустрілася людина добра, чиста, Я зважила усе, щоб не зайти в тупик. Серце тремтіло, немов березовий листок, У телефоні загудів надісланий гудок. Що говорити, коли він озоветься? Приємний голос увів мене у колію, Приємно вразив душу він мою, Неначе струмом, пронизав все тіло, Розговоритись зразу якось …

Детальніше

ПІОНІЯ

Так мрійливо піонія зітхала... І слухав вітер, що краса – то сила, Бо скільки б птаха-мудрість не злітала – А лиш краса чарівні має крила!   Голівка перламутно-пурпурова Всміхалася до неба і до сонця. Пишалася: "Ну як моя обнова?" І заглядала в дзеркало віконця.   А вітер, повен ніжності й …

Детальніше