На головну / СТАТТІ / ПОЕЗІЯ (Сторінка 6)

ПОЕЗІЯ

ЩО ТОБІ ПОДАРУВАТИ, КОХАНА?

Що тобі подарувати, кохана? Промінь сонця чи вечірню зорю? Може небо блакитне, безхмарне? Може світлий нічний зорепад? У житті все це можеш ти мати, Якщо будеш ти вірно кохати. Ти приваблива будь, незрівнянна І не в тяжкість хай будуть літа, І хай ніжний підсніжник весняний В твоє серце завжди завіта. …

Детальніше

СПИТАЛА Я…

Спитала я в бабусі: "Як ви жили В той час, коли глумилася війна?" Бабуся тихо голову схилила: "Так жили всі, не тільки я одна..." "А як стрічали ви Різдво й Великдень? Чи слухали весною солов'я?" В бабусі очі, наче небо, дивні: "Коли співав, то слухала і я..." "Ви сіяли і …

Детальніше

ВОЇНАМ УПА, ЩО ЗАГИНУЛИ В УРОЧИЩІ ЗИМНЄ

Щоб рабської народ не відав долі, Вони лягли, мов колоски у полі... В червневі дні... Квітучі й молоді... "Та як не ми, – казали, – хто ж тоді?" І лиш тепер, по плині довгих літ, Їх імена вертаються у світ. Та знову проти східної чуми Лягають вже онуки їх кістьми... …

Детальніше

ОЧІ СИРОТИ

Минуть роки... позаживають рани... Та в пам'яті пекти не перестане Сльоза скорботна на щоці дитини – Безмежне горе, зібране в краплини. Закам'яніле, зболене лице, Мов зламане у бурю деревце. На всенький світ – один великий біль... Війна все сіє й сіє свій кукіль. Безвихідь втрати і надривний зойк – Глухе …

Детальніше

НЕ ЗВАЖАЛИ НА КОРДОНИ

Хіба ж могли таке ми знати, Що війна прийде у наш дім? Жили у дружбі з руським братом, Хліба й достатку було всім.   Одна на всіх була країна, Родина, друзі і сім’я. Одні пісні разом співали, Були брати і кумов’я.   Не заважали нам кордони, Всяк міг бувати, де …

Детальніше

ЗАПІЗНІЛЕ КАЯТТЯ

Вона півроку жила, як в тумані…Минали ночі й дні в самообмані,А пам’ять вперто кидала в минуле,Коли вони такі щасливі були! Кружляла зла самотність пелюстками,Весільними квітками під ногами,Фатою зір закутували сльози,Пекли, мов цвіт, непрохані морози. Вона давно, що сталось, зрозуміла –Його любов’ю інша поманила…Їй пеленала очі темна смуга…І, як на зло, – ота …

Детальніше

ЛІТО

  І Уже відгіркли чебреці, Ярки, мов келихи з настоями, І молоденькі вітерці Запахли звабно звіробоями.   Ой звіробої вогняні, Не відгоріть, не відцвітайте, Убийте звіра, що в мені, Лиш мого звіра не вбивайте!   ІІ Хай б’ють мене петрові батоги, Я заслужив це миле покарання, Душі моєї теплі береги …

Детальніше

ЩАСЛИВА ЖІНКА

Ніколи не питай про щастя в жінки – Його побачиш сам в її очах, В поставі, в одязі й не тільки У посмішці, у кроках і в речах.   Щаслива завжди засміється,   Привітно скаже слово золоте,   А нещаслива байдуже озветься   Й змахне сльозу із втомлених очей. Вона …

Детальніше

ЗЕМЛЯ

Така незнана, горда і чарівна, В короні веселковій, мов царівна, В фаті із хмар, що міняться грайливо, Безмежна і тендітна — справжнє диво.   У місячнім серпанку, срібних росах, З квітковим розмаїттям в травах-косах, Мов синій птах в смарагдовім тумані, У зорянім пливеш ти океані.   По срібній стежці сонце …

Детальніше