У вікно моїх тимчасових «апартаментів» пробиралися крізь хащі перші промені сонечка. Чути було навіть пташок, десь неподалік перегукувались собаки. І все ніби звично, наче в селі на хуторі. Якби не війна, а я неподалік від лінії фронту…   День почався з кави і… вареників. Петро Бондарець, а потім і Сашко Демчук заметушилися на своїй … Читати далі Коли тил не пасивний, тоді й фронт активний. Сюжет шостий: про «спортзал», щурів, ремонт буса, емоційні зустрічі, знайомі автівки у прифронтовому містечку