На головну / ПОДІЇ / ЛАНОВЕЧЧИНА / ВІДОМИЙ ВИКЛАДАЧ І ТРЕНЕР УСПІШНО ЗАПУСТИВ НЕДІЮЧИЙ МЛИН

ВІДОМИЙ ВИКЛАДАЧ І ТРЕНЕР УСПІШНО ЗАПУСТИВ НЕДІЮЧИЙ МЛИН

  Іван Данилюк — уродженець Москалівки, великий патріот свого села, зріс у сім’ї трудівників — світлої пам’яті Степана й Антоніни, був першої дитиною з трьох у цій родині. Тато його працював у колгоспі комірником, мама — дояркою. Діти, як і майже всі сільські, змалку були привчені до праці.

  Іван Степанович закінчив Тернопільський державний педагогічний інститут. З 1980 року працює тренером з легкої атлетики Збаразької ДЮСШ. За майже 30-річну тренерську діяльність підготував 15 призерів республіканських змагань. З них 6 кандидатів у майстри спорту. З 1998 року й донині працює в Тер-нопільському державному педуніверситеті на факультеті фізвиховання. Викладає легку атлетику, лижний спорт на кафедрі теорії і методики олімпійського та професійного спорту. Наш земляк ще й керівник ТОВ «Табір «Сокіл», що діє на Збаоажчині. Щороку сюди привозить своїх вихованців для проходження практики, а також студентів з інших факультетів університету.

  Разом із дружиною Ольгою виховали двох доньок. Обидві вийшли заміж за священиків, одна живе в Україні, інша — у США. Подружжя Данилюків мешкає у Збаражі, часто бувають у Москалівці, в Івана Степановича тут родинне обійстя, за яким він доглядає, на цвинтарі покояться найрідніші люди. Данилюки нерідко відвідують богослужіння у місцевому храмі. Пригадується, років 50 тому, юний Іван фактично врятував нашу святиню від вогню, про що є запис в архівних матеріалах про москалівську церкву. Хлопець побачив дим навколо церкви, кинувся до будівлі, розбив замок і дзвонами сповістив односельців про біду. До води було далеченько, а люди стали ланцюгом і так передавали один одному відра. До приїзду пожежної машини з райцентру вогонь загасили. Іван Степанович багато жертвує на храм, не забуває про рідне село, свою малу батьківщину.

  Давно вже немає колгоспного двору в Москалівці. Все, що було металеве, де-рев’яне, цегляне, розібрали самі селяни. Був тут колись і діючий млин, а залишилася хіба тільки будівля, бо весь мукомельний комплекс, хоч і був ще з 1961 року, також розтягнули. Іван Данилюк викупив це приміщення, зробив капітальний ремонт, встановив нове обладнання і вже чотири роки москалівчани і жителі навколишніх сіл петлюють тут зерно для кулінарних потреб, мелять на годівлю худобі. Усі задоволені добросовісною роботою мельника, бо борошно — високої якості, годиться і на короваї, і на будь-яку іншу випічку. А ще зручно, що працюють згідно графіка.

  У власності п.Іван має сільськогосподарську техніку, обробляє мамин пай. Комбайнером у нього Віктор Бобелюк (на фото справа) — роботящий, відповідальний чоловік, хороший механізатор, мабуть, у батька свого вдався.

  Іван Степанович — щира, добра, відкрита людина. Якось у приватній розмові запитала його, чи має великі прибутки з млина, бо розумію, що затрати він поніс немалі, коли запускав його. Каже, що найбільше, що має від роботи млина, то це задоволення від того, що хоч чимось підсобив своїм землякам. І я вірю цьому чоловікові: він багато чого досягнув у житті, самоствердився, власною працею здобув собі авторитет і в рідному селі, і в університеті серед колег та вихованців, і будучи керівником дитячого табору, і як сім’янин. Така людина варта доброго слова, з ним приємно спілкуватися, хочеться бачити, відчувати оцей позитив, енергію, ентузіазм. Хай же Вам завжди щастить, наш славний земляче!

Автор: Олена ПРИЙМАК.

с.Москалівка.

Про нас Наталія Гамера

Перевірте також

COVID-19 НА ЛАНОВЕЧЧИНІ: Є ЖЕРТВИ

  У період з 17 по 24 вересня мобільна бригада Лановецького міського центру ПМСД здійснила …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You cannot copy content of this page