icon clock07.06.2024
icon eye474
Волонтерство

Жінки не втомлюються, бо знають: якщо хлопці втомляться на фронті, то ворог прийде у наші домівки

  Жінки у Лановецькій громаді з початку повномасштабного вторгнення згуртувалися і почали свою допомогу на фронт.

  Як бджілки-трудівниці зносили все, хто що мав вдома з харчів. Почалася невтомна робота: готували вареники, млинці з різними начинками, ще пекли пироги, завиванці, коржики. В кого на що вистачало продуктів, грошей і фантазії. Пізніше в автоклавах робили тушонки, аби наші воїни не відчували голоду, а велику підтримку тилу.

Уже в березні виникла ідея створити сухі страви за аналогією і рецептом «Коломийського борщу». Цю ідею запропонувала й об’єднала людей для сушіння Ящук Іванна. Перший борщ був на 64 порції під назвою «Бандерівський борщ», від чого і виникла назва цієї команди господинь. Влітку для допомоги у приготуванні борщів приєднувалося все більше і більше людей, тому вже у жовтні з’явилася ще одна команда під назвою «Козацькі страви для ЗСУ по-лановецьки», про яку я хочу розповісти.

  На сьогодні це ціле виробництво, яке згуртувало чималу кількість господинь і господарів та не припиняється ні на день.

  В асортименті «Козацьких страв для ЗСУ по-лановецьки» сьогодні борщ на 2 літри води, борщ порційний, супи гороховий із сухариками, рисовий, гречаний, вермішелевий з грибами та вермішелевий з м’ясом, розсольник, молочні рисова та вівсяна каші, вівсяна каша з цукатами, енергетичні перекуси, медові горішки, солодкі сухарики та ягідний і обліпиховий чаї.

  Упродовж діяльності цієї команди, створюються все нові й нові сухі страви, господині експериментують і вдосконалюються. У жінок працює фантазія не лише щодо самих страв, а й у тому, як підбадьорити, підтримати і розвеселити воїнів на передовій. Недарма у кожен пакетик із стравою вкладається етикетка із мотиваційною інструкцією.

  Загалом – заготівля продуктів, підготовка та сушіння овочів і фруктів, збір донатів, приготування готових страв на фронт, коли місцеві волонтери вирушають у зону бойових дій, пакування і відправлення посилок та інші клопіткі процеси у цій справі – то потужна праця великої згуртованої команди.

  Хлопці з передової дякують дівчатам за їхню турботу та моральну підтримку. Записують відео, передають у подарунок підписані прапори та шеврони.

  Цей колектив був нагороджений Благословенною грамотою від митрополита Епіфанія та подякою від Товариства Червоного хреста України.

  Жінки з Лановеччини знають, якою ціною дається військовим наближення перемоги, і тому працюють, не покладаючи рук. Не втомлюються, бо знають: якщо хлопці втомляться на фронті, то ворог прийде у наші домівки.

  Отож, не переставаймо донатити і підтримувати фронт на всіх напрямках волонтерської діяльності.

Софія МАГДИЧ,

студентка 1 курсу Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка