МАКОВЕ ГОРЕ

  Прийшла баба Марія сапати грядки. Глядь — а там мак виріс. Де б то він узявся? Якась пташка, мабуть, занесла. Мак той дикий.

  Боялася баба гріх на душу брати, добре знає, що не можна вирощувати цю культуру. Трохи висапала, а зо 5 корінців лишила. Мовляв, буде що посвятити на Маковея чи Спаса. Ріс мак, виростав, головки пов’язалися маленькі такі.

  Якось сусідка поскаржилася:

  — І в мене кілька диких маківок на грядці росло, але хтось уже зрізав.

  — А в мене — ні, — відповіла Марія. — Бо мій город з усіх боків заріс деревами, що сторонньому оку не видно. На наступний день вийшла баба подивитися на свій мак, а за ним і слід простиг. Ну, хоч би одну залишили. Весь так акуратно зрізали, тільки цибулю потоптали, по слідах видно (після дощу) — “лапа” велика.

  — Де ж тепер ті наркомани розвелися? — бідкається.

  Не так маку жалко, як тих дітей, що отруюють себе. Напасть то яка! Бувало, і на городах, і на колгоспних полях вирощували цю культуру. Пиріжки ж смачнющі з такою начинкою. Ой, леле! — пробурмотіла під ніс баба Марія і почимчикувала з грядки.

Автор: А.ДІДЕНКО.

Про нас Олеся Мельничук

Перевірте також

ЗАПІЗНІЛЕ ЩАСТЯ

  Люда “вискочила” заміж відразу після закінчення школи. Сусідський Максим уже відслужив в армії, тож …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You cannot copy content of this page