You cannot copy content of this page

РАХУНОК ЗА ПРАЦЮ

  Якось під вечір, коли мама поралася на кухні, до неї підійшов одинадцятирічний син з аркушем паперу в руках.

  Прибравши вигляду офіційної особи, хлопчик подав списаний лист мамі. Витерши руки до фартушка, мама почала читати:

  Рахунок за мою працю:

  • За замітання подвір’я – 5 грн.
  • За порядок у моїй кімнаті – 10 грн.
  • За купівлю молока – 1 грн.
  • Догляд за сестричкою (три полудні) – 15 грн.
  • За дворазове отримання найвищої оцінки – 10 грн.
  • За винесення сміття щовечора – 7 грн.
  • Разом – 48 грн.

  Закінчивши читати, мама лагідно глянула на сина, її вираз заполонили спогади. Вона взяла ручку і на зворотньому боці аркуша написала:

  • За те, що носила тебе у своєму лоні 9 місяців – 0 грн.
  • За всі ночі, які провела коло твого ліжечка, коли ти був хворий – 0 грн.
  • За ті всі хвилини, коли заспокоювала і втішала тебе, аби не сумував – 0 грн.
  • За всі сльози, що витирала з твоїх очей – 0 грн.
  • За все, чого тебе вчила кожного   дня – 0 грн.
  • За всі сніданки, обіди, підвечірки і вечері та канапки до школи – 0 грн.
  • За життя, котре присвячую тобі кожного дня – 0 грн.
  • Разом – 0 грн.

  Закінчивши писати, мама ніжно посміхнулась і подала листок синові.

  Хлопчик уважно прочитав написане, і дві великі сльози покотилися по його щоках. Він перегорнув листок і на своєму рахунку написав: “Заплачено”, потім обхопив маму за шию і притулився, ховаючи обличчя.

  Коли в особистих і родинних стосунках починають з’являтися розрахунки, все закінчується недобре.

  Любов – безрозрахункова, інакше її не існує.

Про нас Руслана Ткачук

Перевірте також

ПІЗНЯ ОСІНЬ

Висне із неба туманне вогке покривало, Вітер зриває пожовклі листочки зухвало. Холодно пташці в обіймах …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *