У 2021 році докорінно змінюється важливість земельних ресурсів у житті громад.
У поточному році кількість громад в Україні налічувала більше 11 тисяч. За результатами виборів 25 жовтня, їхня кількість скоротиться майже вдесятеро — до 1470.
Для здійснення повноважень органам місцевого самоврядування будуть потрібні фінансові ресурси. Тут держава не поскупилась — усі новосформовані ради, крім податків, які отримували раніше, отримуватимуть ще й 60% від податку на доходи фізичних осіб. Як правило, на селі найбільшим платником цього податку є аграрії, які є податковими агентами своїх орендодавців та працівників.
Мало хто здогадується, але це зростання доходів щонайменше на 50%. Саме таку частку займають доходи від податку з доходів фізичних осіб у структурі бюджетних находжень ОТГ, які добровільно об’єднались у попередні роки.
Але завжди є декілька «але»…
По-перше, суб’єкти господарювання, що є податковими агентами, мають сплачувати цей податок.
По-друге, вони не повинні занижувати базу оподаткування.
Мовою прикладів із практики.
З орендодавця, якому за пай розміром у 2 га аграрій нараховує 10000 грн, має бути сплачено тим же аграрієм 1800 грн (18%) податку на доходи фізичних осіб, в тому числі 1080 грн до місцевого бюджету (або 540 грн/га). Однак, якщо орендодавцю офіційно нарахують лише 5000 грн, а ще 5000 грн сплатять неофіційно, то й податку до бюджету громади сплатять 540 грн (або 250 грн/га) замість 1080 грн.
Цифри ж звичайно умовні. Однак, якщо врахувати, що в середньому площа ОТГ налічуватиме 20 тис. га земель сільськогосподарського призначення, то, при належній сплаті податків орендарями, місцевий бюджет отримає 10 млн ПДФО, а при зниженні бази оподаткування вдвічі — 5 млн грн. В цілому по країні це вже будуть мільярди недоотриманих коштів.
На що мають звертати увагу громади, які сформувались, аби не залишитись без доходів?
Розуміння загальної площі сільськогосподарських земель. Розуміння площі приватних земель, що орендується, та розміру орендної плати, яку отримують орендодавці. При цьому, розмір орендної плати потрібно аналізувати не з розміру податків, які сплачують агровиробники до бюджету, а з того, скільки фактично отримує приватний землевласник за передачу земель в оренду. Тут без допомоги сарафанного радіо та Державної фіскальної служби не обійтись.
Аналогічна ситуація також із нелегальною заробітною платою. Якщо роботодавець платитиме 10000 грн, а офіційно нараховуватиме лише 5 000 грн, то лише місцевий бюджет недоотримає більше 6000 грн протягом одного року. А якщо таких працівників буде 1000 — це знову 5 млн недоотриманих коштів.
Однак, у випадку із заробітною платою очільникам ОТГ вже потрібно не тільки слідкувати за її розмірами, а й докладати максимальних зусиль для того, щоб роботодавці та/або їхні виробничі підрозділи були зареєстровані на території громади. Оскільки саме за місцем знаходження (читаємо: реєстрації) юридичної особи чи її відокремленого підрозділу й має сплачуватись ПДФО.
Володимир НАГОРНИЙ,
керівник відділу розвитку, земельної політики та майнових відносин МХП.
