Лептоспіроз — одна з найбільш розповсюджених, особливо небезпечних природно-вогнищевих, зоонозних інфекційних хвороб у світі та в Україні, що супроводжується гарячкою, симптомами загальної інтоксикації, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної, нервової систем. Лептоспіроз дає багато ускладнень, летальність досягає високих цифр (від 8 до 40% і вище), що завдає значних економічних втрат.
Природні осередки лептоспірозу поширені практично по всій території України. З 2004 року виникла тенденція до зниження рівня захворюваності, але розповсюдженість збудника хвороби по території країни викликає занепокоєння у фахівців. Найбільше випадків захворювання за-реєстровано у 2007 році — 1,47 на 100 тис. населення. Спорадичні (поодинокі) випадки захворювання на лептоспіроз зареєстровані в усіх регіонах країни, групові випадки та спалахи не реєструвалися. Найбільш високі показники захворюваності спостерігаються у 6 областях: Херсонській, Чернігівській, Миколаївській, Вінницькій, Закарпатській та Кропивницькій.
Людина може інфікуватися збудником лептоспірозу при купанні у забруднених лептоспірами водоймах, при вживанні заражених харчових продуктів, під час догляду за хворими тваринами чи обвалюванні їхніх туш, через недотримання правил особистої гігієни. Мікроби потрапляють в організм людини не лише через травний тракт, а й через ушкоджену шкіру, слизові оболонки рота, носа, очей. Від моменту потрапляння інфекції в організм людини до початку захворювання минає в середньому від 2 до 20 діб — інкубаційний період хвороби (найчастіше 7-9 діб).
Хвороба починається з ознобу, загальної млявості, різкого підвищення температури тіла до 39-40°С, з’являються нудота, блювота, головний біль, болі в попереку, м’язах та суглобах. Інколи хворий не може не тільки ходити, але й триматися на ногах. На 3-8 день можуть з’явитися висип на шкірі тулуба і кінцівок, крововиливи в сітківку ока. При появі цих ознак необхідно негайно звернутися до лікаря, оскільки хвороба може протікати в тяжкій формі з ураженням нирок, печінки, очей. Смерть найчастіше настає від гострої ниркової недостатності. Тому дуже важливо своєчасно звернутися за медичною допомогою для діагностики та відповідного лікування в умовах стаціонару.
У 2016 році з метою проведення епізоотологічного моніторингу обласними лабораторними центрами Міністерства охорони здоров’я було досліджено близько 10 тисяч проб об`єктів довкілля, і в 9% проб отримано позитивні результати, що свідчить про достатньо широку розповсюдженість збудника лептоспірозу в країні.
Основними заходами в профілактиці лептоспірозу залишаються:
– постійне проведення епізоотологічного моніторингу щодо виявлення неблагополучних на лептоспіроз територій та факторів, що сприяють розповсюдженню лептоспірозу;
– своєчасне звернення за медичною допомогою та лікуванням хворих з підозрою на захворювання;
– благоустрій водойм, захист харчових продуктів, питної води від можливих забруднень продуктами життєдіяльності гризунів та сільськогосподарських тварин;
– дотримання правил особистої гігієни при перебуванні в заболочених місцевостях, на риболовлі чи полюванні, сінокосі, при догляді за хворою худобою;
– проведення дератизаційних заходів на епідеміологічно значимих об’єктах (об’єкти харчування, комунальні, дитячі тощо), оптимальною є одномоментна суцільна дератизація, яка повинна проводитися двічі на рік (весною та восени);
– захист від проникнення гризунів до продуктових складів, комор та інших об’єктів епідризику, житла;
– виконання санітарно-ветеринарних правил у тваринницьких господарствах;
– своєчасне виявлення хворих на лептоспіроз сільськогоспо-дарських та домашніх тварин, а також їх щеплення проти лептоспірозу.
Ю.РЕЗНІК,
пом. лікаря-епідеміолога Кременецького ММРВ ДУ «ТОЛЦ «МОЗ
