Понад 150 журналістів з усіх куточків України зібрав ІІ медіа-фестиваль «Буковель Натхнення». У перлині Карпат зустрілися і ветерани галузі, й активні сучасники, і талановиті переможці творчих конкурсів. А серед іменитих майстрів пера, мікрофона й диктофона – представниця скромного провінційного “Голосу Лановеччини”. Надзвичайно приємно, коли твою, здавалося б, трудову рутинну буденщину так високо оцінюють справжні професіонали.
Вперше взявши участь у творчому конкурсі, який Національна спілка журналістів України проводить щороку, навіть не сподівалася на перемогу. Підштовхнули дівчата з мого рідного “Голосу…”, з ким розділяю трудові будні, нерідко й свята. Навіть лист до Києва у спілку самі на пошту віднесли. Тож перемога ця – наша спільна. А ще я вдячна читачам газети, а надто – героям моїх публікацій, бо завдяки вам мозок журналіста не припиняє своєї активності і в будні, і в свята, і вночі, і у відпустці. Про це добре знають організатори медіа-фестивалю – Український журналістський фонд та співорганізатор навчальної програми – Національна спілка журналістів України і меценат фестивалю – засновник Буковелю Олександр Шевченко.
– Протягом року тривав конкурс журналістських матеріалів в двох номінаціях «Дій активно! Живи позитивно!» та «Поспішай творити добро». Ми прагнули, щоб у нинішній непростий час у наших виданнях побільшало розповідей про позитивних і активних людей, які знаходять можливості, сили і головне – бажання – для власного розвитку, реалізації різних проектів і задумів, не втрачають оптимізму попри важкі обставини, мають різноманітні захоплення чи допомагають іншим. Поставленої мети досягнути вдалося, адже на нашу адресу надійшло понад тисячу робіт – колеги представили чудові матеріали про героїв сьогодення, – зазначила директор Журфонду Людмила Ольховська під час зустрічі.
Серед відзначених у цих конкурсах – тернополяни з “Нашого дня” та “Нової Тернопільської газети”. Сертифікати журналістам на зимовий вікенд у Буковелі вручав Олександр Шевченко.
Тут відбулася зустріч голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка з учасниками фестивалю – редакторами та журналістами друкованих ЗМІ, на якій говорили про проблеми зростання тарифів Укрпошти, доставки газет, подорожчання інших послуг.
У рамках фестивалю відбувся круглий стіл на тему «Війна очима журналістів», під час якого ми розповідали кожен про свій непростий досвід висвітлення тем, пов’язаних із військовим конфліктом на Сході України.
У творчому конкурсі від НСЖУ у переможцях редактор “Голосу Лановеччини” була єдиним представником від Тернопільщини. Результати конкурсу спочатку традиційно мали оголосити в червні, до Дня журналіста. Але столичні спілчанці зумисне провели церемонію нагородження кращих у професії у неформальній обстановці, далеко від мегаполісів і шуму. Заодно влаштували нам посеред Карпат свято незабутніх вражень, позитивних емоцій, єднання з природою, свято творчості й мистецтва, свято спілкування з однодумцями. Словом – свято для мозку, коли ти є звичайним учасником, а не фіксатором подій, не аналітиком, не літописцем, не інформатором чи спостерігачем. Відзнаки нам вручав голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Тренінги, майстер-класи, літературна вітальня, лекції, психологічний практикум щодо профілактики професійного вигорання, обмін досвідом і навіть заняття йогою та показ мод – такою насиченою й різноманітною була програма 4-денного фестивалю. І всі ці заходи проводили, здебільшого, журналісти. А в ролі однієї з моделей на показі осінньої колекції відомої української дизайнерки одягу Євгенії Франковської виступала тернополянка-журналістка Юлія Томчишин.
Крім того, ми мали змогу відпочити у комплексі “Вода”, покататися на підйомнику, пограти у боулінг, сходити на екскурсію до Етнопарку, проживати в комфортному котеджі, смакувати сніданки-обіди-вечері в кафе, ковтати ранками й вечорами свіже гірське повітря, ніжитись на пляжі буковельського озера. І все це безкоштовно.
Всюди побувати не встигла, бо іноді деякі локації збігалися в часі, деякі зустрічі затягувалися. Але я досі під враженням цього карпатського натхненника для спраглої на відпочинок журналістської душі.
Підсумую свою подорож банально: якщо рай існує і в ньому, як звикли говорити, – добре, то я там була чотири дні в приємному оточенні нових друзів та обіймах казкової природи.
Усім, хто віртуально був разом зі мною в Буковелі, хто підтримував мій настрій, радів зі мною нашій спільній нагороді – величезне спасибі! Звання “Журналіст року” для мене надзвичано серйозне і стимулює до ще потужнішої роботи.
Звісно, разом з вами, друзі, і нашим рідним “Голосом Лановеччини”!
Автор: Наталя ГАМЕРА.
