icon clock26.03.2024
icon eye791
Волонтерство

“За убитих росіянами дітей”: сестри Бачинські печуть смаколики, фасують сухі страви, щотижня торгують і передали кошти на дрон помсти

  Таміла й Аміна Бачинські живуть у Ланівцях. Із початком повномасштабного вторгнення разом з мамою і бабусями активно волонтерять, підтримуючи захисників на фронті власною працею.

  Сьогодні 17-річна Таміла – студентка Тернопільського педагогічного університету ім.В.Гнатюка, 14-річна Аміна навчається у 8 класі Лановецької школи №1 ім.Юрія Коваля. А з травня 2022 року їхня волонтерська діяльність розпочалася з того, що мама Світлана взяла з собою донечок на фасування висушених сумішей овочів для приготування борщу. На той час цей процес проходив у приміщенні училища.

  Дівчатка настільки захопилися допомогою військовим, що вдома разом з татом і мамою чистили овочі, різали їх, а мама слідкувала за сушкою. Щоразу приходили на гуртове фасування сухих овочів у порції борщу, супів та іншої продукції, асортимент якої волонтерки удосконалювали. До речі, у команді “Козацькі страви для ЗСУ по-лановецьки” на рівні з мамами волонтерять і з десяток їхніх дітей.

 Бабуся Таміли й Аміни, Лариса Бачинська, і їхня мама Світлана пекли також солодощі, а сестри практично кожен день на літніх канікулах продавали їх. Пригадують, коли у перший день за випічку наторгували і перехожі просто залишали кошти в скриньці, то дівчата зібрали 4 тисячі гривень.

  Всі виручені кошти завжди передавали дорослим волонтерам на різні потреби для військових. За літо вторгували орієнтовно 60 тисяч гривень. Насправді ніхто, кажуть, не задумувався над тим, щоб рахувати: щоденний заробіток дівчата одразу ж віддавали, бо розуміли, що важлива будь-яка сума на вже. Коли розпочалося навчання, у школі нарізали етикетки на готові страви. Кожної неділі виходили на базар і продавали смаколики. Кажуть, пропустили лише одну неділю, коли хворіли. А так – дощ, сніг, спека – вони на ринку. До речі, волонтерки теж люблять пекти. Найкраще Тамілі вдається рулет, Аміна любить готувати чізкейк. Хто знає, то заздалегідь замовляють також смачний сирник їхньої мами. Нерідко буває, що перехожі кидають гроші в скриньку, а печиво залишають «комусь іншому».

  Великою помічницею в родині є прабабуся Світлана Скоропляс, яка проживає в Буглові. Учора пані Світлана зустріла свою 82-у весну. Повна сил та енергії, вона дякує у місцевій церкві. Її поважають односельці. Тримає господарку, яйця, молочну продукцію передає для випічки своїм рідним волонтеркам. Щасливого довголіття бабусі при доброму здоров’ї, під мирним небом та з Господнім благословенням! Дякуємо!

  З 9 ранку Таміла й Аміна вже на ринку. Через годинку я прийшла на зустріч з дівчатами, а вони вже майже все спродали. Кажуть, що за чотири недільних дні заробили 12500 гривень і мали намір передати ці кошти на виготовлення дрона. Це якраз його собівартість. Сестри мріють про мирне життя, про Перемогу України. Переживають за долю своєї держави і за кожного воїна, щоб повернулися додому живими. Просили підписати на дроні: «Від Таміли та Аміни за убитих росіянами дітей». Дівчата вірять воїнам ЗСУ і готові продовжувати благородну місію до Перемоги.

  Друзі! Бачите знайомих дітей, які збирають кошти для ЗСУ, не проходьте мимо. І не варто соромитись залишати навіть 5-10 гривень. Не в купюрах діти вимірюють пожертву – а в їхній кількості. Сьогодні саме сучасне покоління, яке усвідомлює всю небезпеку і загрозу від людиноненависницької росії, здатне викорінити той смердючий «руський дух», який допустили на свою територію покалічене більшовиками морально покоління зазомбованих українців. Як бачимо, смертоносні снаряди «визволителів» не перебирають жертвами, та й на нашу продажну зросійщену владу надії мало. Тож боремось – поборемо! Нам Бог помагає!

  Дякуємо всім добрим серцям за взаємодопомогу та небайдужість. Дякуємо юним волонтерам та волонтеркам! Разом нам усе під силу!

Наталя ГАМЕРА