Нещодавно вийшла друком збірка “Сонце на долоні” (спроба синтезу громадянської поезії та публіцистики) ланівчан Богдани Політикіної та Василя Неручка. Автори приурочили книжку до 23 травня — Дня Героїв України та на підтримку громадської ініціативи “Зупинимо війну разом”.
До збірки увійшли публіцистичні матеріали та поезії, що народжувались під впливом буремних подій на столичному Майдані (з 21 листопада 2013 по 20 лютого 2014 року), того соціального зриву, що відомий усьому цивілізованому світу як Революція гідності.
Осмислення громадянського подвигу героїв Небесної сотні — такий лейтмотив публіцистичних коментарів та поетичних присвят, що публікувалися в обласній газеті “Свобода” і районному часописі “Голос Лановеччини” та знайшли своє місце у цьому виданні.
У збірці використано безсмертні цитати Василя Стуса, Тараса Шевченка, критичні висловлювання та поезію Олександра Мороза із його книги «До булави треба голови», тексти та вірші авторів — голови мистецько-спортивного клубу «Тризуб», координатора ініціативної групи «Естафета поколінь» Василя Неручка і ветерана педагогічної ниви, громадської діячки Богдани Політикіної, а також Костянтина Чернеця, Олександра Фурмана, Віктора Семенишина, Івана Руського, Ігоря Залевського, Зоряни Довгалюк.
Тексти прості, читаються легко. Співпереживання за долю України — у кожному слові, кожному реченні. Символічно, що вихід «Сонця на долоні» приурочено Дню Героїв — тут написано й про ланівчанина Юрія Коваля, учасника Революції гідності, воїна російсько-української війни на Сході, героя, який народився у День Героїв, а загинув у річницю пам’яті героїв Небесної сотні.
Ця книжка розрахована на широке коло читачів. Як на мене, це лекції уроків історії для школярів, студентів, але дещо обмежені суб’єктивною думкою автора статей. Але почитати цікаво, порівнюючи дійсність з написаним.
Наталя ГАМЕРА.
