— Надіє Іванівно, чи важко було адаптуватись педагогічному колективу, учням?
— Важко психологічно, але життя диктує свої умови. Ми розуміли, що так треба, такий час. Адаптація проходила однаково як у педагогів, так і в учнів. Спочатку шок, потім стало звично та навіть дуже результативно.
— Як проходили уроки в умовах дистанційного навчання?
— Уроки ми проводили онлайн. Займатися таким чином важко, бо відсутня жива комунікація. В реальності ти бачиш учня, чуєш гру, одразу можеш дати пораду та пояснити помилку. Дистанційно працюючи, телефон може трішки змінювати реальний звук, не завжди видно, як грає учень. Але ми давали завдання, перевіряли, скидали програми. Навчальний процес удома мало відрізнявся від звичного в школі.
— Які здобутки музичної школи в умовах карантину?
— Ми започаткували «Творчі зустрічі з музичною школою» і продовжували їх. В одному груповому концерті було по 4-5 номерів. Кожен із педагогів виставляв своїх дітей. Окрім того, 16 дітей взяли участь у міжнародних та всеукраїнських онлайн конкурсах і фестивалях. Отримали 16 перемог! Нагороди вручав і міський голова на День міста, премії міська рада виплачувала дітям-переможцям по 500 і по 400 гривень. Діти були дуже задоволені. І викладачі раділи успіхам та високим результатам своєї роботи.
— Які поради можете дати батькам та дітям, які ще сумніваються щодо відвідування музичної школи?
— Всі діти горять музикою, просто кожен по-своєму. Хтось хоче зрозуміти, що таке музика. Хтось просто хоче навчитись грати, а хтось — досконало оволодіти інструментом. Найкращі інвестиції — інвестиції в розвиток дитини. Навіть якщо дитина не продовжить займатись музикою, вона отримає певний досвід, а ще наші вихованці нерідко демонструють свої таланти у вищих навчальних закладах. Музика звучить кругом: в краплях дощу, в шумі вітру та моря. Майстерність приходить з часом. Що б ти не робив, але якщо хочеш досягти високих результатів — потрібно старанно працювати.
Як бачимо, карантинні обмеження та дистанційне навчання не завадили викладачам розвивати потенціал учнів. Зараз цей період вони згадують з усмішкою. Можна стверджувати, що і таке випробування стало своєрідним досвідом, яке школа пройшла успішно.
Спілкувалася Сніжана СЕМЕНИШИНА, студентка групи В-41 Галицького коледжу ім.В.Чорновола.
