Солдат 80 окремої десантно-штурмової бригади Альберт Тарасов 26 лютого загинув у бою в районі Нової Каховки, що на Херсонщині.
Про загибель сина матері повідомив його побратим ще зранку того ж дня. Підтвердила цю жахливу звістку медсестра Ірина, кохана Альберта.
— Напередодні, в годині восьмій вечора я говорила з сином, — пригадує пані Наталя. — А в 5 годині 12 хвилин 26 лютого його телефон і особистий акаунт зникли з мережі.
Про загибель Альберта мати прийшла повідомити у місцевий військкомат. Я мимоволі стала свідком цієї розмови. Не хотілося вірити, ми сподівалися, що живий, але, можливо, в полоні. Вірила і пані Наталя, але каже, що материнське серце однією надією не заспокоїш. Відчувала, що серед живих її дитини немає, хоч і жевріла думка, що вона помиляється.
— Альберт виростав у багатодітній сім’ї і був другим сином, — розповідає класна керівничка Лариса Гудзь. — У нього з мамою були по-особливому теплі стосунки. Це добра, чуйна, слухняна і працьовита дитина. За турботу про молодших сестричок я ставила його в приклад однокласникам. Всі бачили, з якою любов’ю хлопець опікувався Людочкою, яка ходила тоді в школу, навіть волосся їй заплітав.
— Був період, коли я залишила на сина двох сестричок, бо поїхала в Польщу на заробітки, а Валерій вчився в Тернополі, — каже пані Наталя. — Альберт тоді закінчував 11 клас. Я знала, що він справиться, хоч Катрусі було 3 роки. А після школи разом зі мною поїхав на заробітки. Навіть під час канікул старався знайти якусь роботу, щоб допомогти сім’ї. Я дуже не хотіла, щоб ішов в армію. Але Альберт добровільно пішов у військкомат, пройшов медкомісію, йому лише потім вручили повістку. Підписав контракт у вересні 2019 року. Служив у 80 бригаді. Казав, що був і гранатометником, і навідником, і водієм-механіком. Давно перебував на Луганщині у зоні ведення бойових дій. Познайомився минулого року з медсестричкою з іншої роти. Планували одружитися. А я так мріяла про онуків…
Старший син, двадцяти шестирічний Валерій, і наймолодша Вікторія, якій лише 3 роки, разом з мамою проведуть свого брата в дорогу Вічності. Чотирнадцятирічна Людмила і майже дев’ятирічна Катруся оплакують Альберта далеко від рідного дому.
Немає таких слів, аби висловити співчуття рідним воїна-захисника. А слізьми нашими можна омити закриту труну Героя. Національний стяг, земляки на колінах, молитва за участі 21 священнослужителя на центральній площі Лановець… Спочивай у мирі, юначе. Господь подбає про твою добру душу, сину український.
Наталя ГАМЕРА.
Фото Олесі Мельничук, Ірини Матвеєвої
Чин похорону Героя Альберта Тарасова відбудеться завтра, 8 квітня 2022 року:
о 10 год розпочнеться в рідному будинку загиблого,
а в 11 годині відспівування у церкві Пантелеймона Цілителя.
