Валентина Гуменюк народилася в Ланівцях, а з 1999 року проживає в Іспанії (місто Мадрид). Живучи й працюючи за кордоном, першу збірку поезій “Із Богом у душі” видрукувала в Тернополі в 2014 році. У 2017-му і 2019-му — збірки “Мій світ тобі” та “Осінній колаж” вийшли друком у Києві.
Валентина Гуменюк (поетичний псевдонім Палома) є співавторкою книг “Небесна сотня: історія нескорених”, “Поезія, народжена Жінкою” та десятка інших. Українська поетеса виступає співініціаторкою створення поетичного товариства “Наше слово” у Мадриді. Вона дипломант фестивалю “Українська весна в Барселоні” (2017), лауреат літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша (2019) за збірку “Мій світ тобі”.
У Ланівці пані Валентина приїхала на декілька днів провідати маму і родину. Так співпало, що презентація її творчої роботи відбувалася у її день народження, тож на адресу землячки лунало чимало теплих слів від друзів, однокласників і тих, хто прийшов насолодитися поезією. Модератором творчої зустрічі виступили Марія Романчук та Юрій Матевощук. Привітав поетесу-іменинницю міський голова Роман Казновецький.
На півторагодинній імпрезі звучали також пісні на слова Валентини Гуменюк, поетеса читала вірші, розповідала про своє життя та громадську діяльність у чужій країні і свій внесок для допомоги українцям. До речі, вона офірувала також на підтримку воїнів-захисників із Лановеччини, на випуск третього літературно-мистецького альманаху “Лан”. Виручені за продаж книжок кошти під час презентації збірки “Різдво душі” авторка передала лановецьким волонерам на благодійність.
У кожному слові пані Валентини — любов і туга за Україною. Вона майстерно римує свої почуття, іноді ховаючи за ширму внутрішньої філософії. Чимало залишила й несказанним… Але це вже буде в наступній серії творчого доробку поетеси.
Наталя ГАМЕРА.
Де б ти не був — ти будеш українцем:
В чужім краю, під ліхтарем чужим,
Нехай асимільований по вінця,
З літами і на старість, в дні тужні —
До рідної землиці, на колінця…
Де б ти не був — почуєш серця спів,
Матусину, з дитинства, колискову,
Пектимуть сльози та забракне слів,
Не забувай ніколи рідну мову
І те, як дід і прадід твій говів.
Де б ти не був, нащадку України,
Святині рідні гідно бережи.
Навчайся мудрости в чужій країні,
Та дітям про свій рід ти розкажи —
Не раз Пророка згадуємо нині…
Де б ти не був — шануй святе, Отця,
Щодень проси в небес благословення.
Не забувай про місію творця —
Живи в любові, правді, з Божим йменням —
До вічности провадить путь оця.
Де б ти не був — лишайся українцем,
Вишивана сорочка — оберіг.
В любові, правді йди життя гостинцем,
Не нахромися на досатку ріг.
Молися, щоб Господь твій рід беріг.
Ми всі родина — діти України,
І мова в нас найкраща, і танок,
Навіки із Матусею єдині,
Вплітаєм успіхи в її вінок
І у любові нашій незглибимі.
В далекій чужині витає нині:
Героям Слава! Слава Україні!
5 червня 2019
