“Різдво душі” від Валентини Гуменюк

  Свою чергову поетичну збірку під назвою “Різдво душі” Валентина Гуменюк презентувала у Ланівцях. Свято поезії пройшло в Культурному центрі Єловицьких 22 липня.

  Валентина Гуменюк народилася в Ланівцях, а з 1999 року проживає в Іспанії (місто Мадрид). Живучи й працюючи за кордоном, першу збірку поезій “Із Богом у душі” видрукувала в Тернополі в 2014 році. У 2017-му і 2019-му — збірки “Мій світ тобі” та “Осінній колаж” вийшли друком у Києві.  

  Валентина Гуменюк (поетичний псевдонім Палома) є співавторкою книг “Небесна сотня: історія нескорених”, “Поезія, народжена Жінкою” та десятка інших. Українська поетеса виступає співініціаторкою створення поетичного товариства “Наше слово” у Мадриді. Вона дипломант фестивалю “Українська весна в Барселоні” (2017), лауреат літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша (2019) за збірку “Мій світ тобі”.

  У Ланівці пані Валентина приїхала на декілька днів провідати маму і родину. Так співпало, що презентація її творчої роботи відбувалася у її день народження, тож на адресу землячки лунало чимало теплих слів від друзів, однокласників і тих, хто прийшов насолодитися поезією. Модератором творчої зустрічі виступили Марія Романчук та Юрій Матевощук. Привітав поетесу-іменинницю міський голова Роман Казновецький.

  На півторагодинній імпрезі звучали також пісні на слова Валентини Гуменюк, поетеса читала вірші, розповідала про своє життя та громадську діяльність у чужій країні і свій внесок для допомоги українцям. До речі, вона офірувала також на підтримку воїнів-захисників із Лановеччини, на випуск третього літературно-мистецького альманаху “Лан”. Виручені за продаж книжок кошти під час презентації збірки “Різдво душі” авторка передала лановецьким волонерам на благодійність.

  У кожному слові пані Валентини — любов і туга за Україною. Вона майстерно римує свої почуття, іноді ховаючи за ширму внутрішньої філософії. Чимало залишила й несказанним… Але це вже буде в наступній серії творчого доробку поетеси.

Наталя ГАМЕРА.

ДЕ Б ТИ НЕ БУВ

Де б ти не був — ти будеш українцем:

В чужім краю, під ліхтарем чужим,

Нехай асимільований по вінця,

З літами і на старість, в дні тужні —

До рідної землиці, на колінця…

Де б ти не був — почуєш серця спів,

Матусину, з дитинства, колискову,

Пектимуть сльози та забракне слів,

Не забувай ніколи рідну мову

І те, як дід і прадід твій говів.

Де б ти не був, нащадку України,

Святині рідні гідно бережи.

Навчайся мудрости в чужій країні,

Та дітям про свій рід ти розкажи —

Не раз Пророка згадуємо нині…

Де б ти не був — шануй святе, Отця,

Щодень проси в небес благословення.

Не забувай про місію творця —

Живи в любові, правді, з Божим йменням —

До вічности провадить путь оця.

Де б ти не був — лишайся українцем,

Вишивана сорочка — оберіг.

В любові, правді йди життя гостинцем,

Не нахромися на досатку ріг.

Молися, щоб Господь твій рід беріг.

Ми всі родина — діти України,

І мова в нас найкраща, і танок,

Навіки із Матусею єдині,

Вплітаєм успіхи в її вінок

І у любові нашій незглибимі.

В далекій чужині витає нині:

Героям Слава! Слава Україні!

5 червня 2019