Схід і захід разом: на Подільсько-Волинській Січі в дитячо-юнацькому таборі проходять вишкіл 85 дітей з різних областей України

  9 серпня відбулося урочисте відкриття військово-патріотичного козацького наметового табору «Подільсько-Волинська Січ — 2021», що розташований у лісі між селами Молотків (Тернопільська обл.) і Лисогірка (Хмельницька обл.). Організатори, серед яких і виходець з с.Молотків наказний отаман Тернопільського крайового коша Володимир Мосейко, мали намір таким патріотичним табором об’єднати дітей зі сходу та заходу в одну велику родину, показати, що ми єдине ціле, у нас спільні традиції, звичаї, дозвілля і одна на всіх велика мрія — мирне небо над неподільною квітучою Україною.

  Хлібом-сіллю зустрічали на молотківській землі архієпископа Тернопільського і Кременецького Нестора, який благословив дітей на корисне і цікаве таборування, побажав змістовно провести час, набратися хороших вражень, нових знань та знайти вірних друзів. За духовну щоденну підтримку наших воїнів-захисників на Сході, щиру молитву Володимир Мосейко від українського козацтва вручив владиці Нестору нагороду «За вірність традиціям».

  Протягом 8 днів 85 дітей з Луганської, Донецької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Тернопільської, Рівненської областей навчатимуться тактиці ведення бою, поводженню зі зброєю, наданню першої медичної допомоги. В цьому їм допоможуть досвідчені інструктори. Також для табірчан організовано змістовну розважальну програму, різноманітні конкурси, ігри на вправність, силу та смикалку.  

  Чимало дітей, які приїхали на вишкіл — із прифронтової зони, зокрема із Попасної. Слово «війна» вони відчули на собі, до пострілів і неспокою вже звикли. Оплесками зустрічали вчительку української мови та її учнів з м.Лисичанськ, що свого часу був під окупацією. Історія жінки-патріотки вражає. Місцева вчителька з 2014 допомагає українським бійцям, співпрацює з батальйоном «Тернопіль», готує солдатам борщі, разом з учнями й друзями ліпить вареники, балує різноманітними смаколиками, підтримує морально. За це солдати називають її мамою. Сепаратисти спробували зламати патріотизм пані Віри, вимагали лише заговорити російською мовою, але вона вистояла.

  — Ми подолали великий шлях, щоби бути разом, але воно того варте, — зазначила вчителька. — Мріємо про єдину неподільну Україну; що настане день і ми скажемо, що дійсно незалежні і ворог від нас піде, а ми будемо вільно жити і виховувати прекрасну молодь.

 Про любов до України від сходу — до заходу говорила й учениця пані Віри, юна волонтерка Дарина Рижкова, яка разом зі своєю вчителькою радо допомагає бійцям:

  — Для мене Україна єдина і красива по-своєму у всіх куточках. Рада бути на Лановеччині, дізнатися   місцеві традиції. Із висловом «Схід і Захід єдині назавжди» погоджуюся. Ніхто нас не в силі роз’єднати, бо Україна єдина, і мова у нас повинна бути єдина.

  У таборі весело й цікаво, діти уже згуртувалися, навіть організували спільний хор, залюбки проходять навчання, в дружній атмосфері відбуваються змагання, але найбільше їм до вподоби розважальна програма — щоденні дискотеки, козацька ватра, екскурсії. Табірчани уже побували в Збаразькому замку, у центрі Єловицьких, музеї «Молотківська трагедія», де отримали масу приємних вражень. А далі — знову на Січ, адже кожен день обіцяє бути цікавим і насиченим.

  Олеся МЕЛЬНИЧУК.