У неділю на черговому зібранні учасників Клубу активного довголіття у Ланівцях темою обговорення стали актуальні питання життя українців в умовах війни. За горнятком запашного чаю люди старшого покоління спілкувалися про найсвіжіші повідомлення із зони бойових дій – висловлювали вдячність і підтримку воїнам Збройних Cил України за їхні героїчні зусилля, що заставляє московських окупантів тікати з окупованих населених пунктів Сходу і Півдня. Водночас тривожить ситуація із жорстокістю рашистів: Тамара Саліванчук переживає за долю дочки, що живе в окупованому Скадовську. Ще торік вона гостювала, відпочивала в тому чудовому місті, а зараз лиш дослуховується з тривогою щодня до повідомлень. Тому кожен українець, хто чим може, має підтримувати і допомагати українським воїнам визволяти рідну землю від ворогів.
Мова йшла і про підтримку переселених у наш край жителів тимчасово окупованих територій, тісніші контакти між дітьми, залучення дорослих до участі в громадському житті.
Богдана Політикіна, мати воїна, завжди читає поезії. Цього разу розповіла про невідомого для багатьох мешканців Волині мандрівника і геолога Олександра Чекановського, уродженця Кременця, який за участь у польському повстанні 1863-64 рр. був засланий в Сибір і став одним із найбільших дослідників Сибірського краю – така історична іронія долі! На думку Валентини Поворознік, історики у наших школах мають ознайомити учнів з такою невідомою постаттю.
Чимало думок висловили присутні щодо ставлення до дій і результатів роботи місцевої влади. Вважають, що треба покращити комунікацію із населенням. Іноді мешканцям міста і сіл доводиться часто стукати до кабінетів керівників різних служб, щоб, наприклад, допомогли ліквідувати прориви у водопроводі, каналізаційній мережі чи відновити освітлення, чи якісно поремонтувати дорогу. Триває війна, багато людей втратили роботу, проблеми із фінансами, обмежені можливості із лікуванням, дорожчають продукти, різні товари. Це зрозуміло, але водночас треба інформувати оперативно про різні ускладнення на місцевому рівні і про прийняття рішень. Звичайно, всі повинні пам’ятати про свої громадянські обов’язки, але й вимагати забезпечення належних прав. Для зміцнення держави, на думку Галини Стаднійчук, має надалі бути активнішим вплив громадянського суспільства, яке в Україні формується. Кожен громадянин має відчувати відповідальність за долю держави, міста, села, в якому живе, але водночас треба пропонувати, вимагати, добиватися разом із владою позитивних дій, змін у нашому житті. Активнішими мають бути стосунки депутатів із своїми виборцями.
У певній мірі частина мешканців громади обмежена в доступі до інформації – місцеві радіо і газета, на жаль, не функціонують. Сучасні мобільники з інтернетом є не у всіх, щоб слідкувати за повідомленнями міської ради, сайтами організацій, групами, але треба цікавитися і впливати своєю участю, діями на ситуацію, яка виникає у нашому житті. І, напевно, варто аналізувати й різні фейки, що виникають у громаді. Головне – діяти разом, досягати розуміння.
Марія РОМАНЧУК
