Десятий місяць живемо в умовах війни. Бойові дії далеко від нас, але ми їх відчуваємо, слухаючи щодня повідомлення про ситуацію на південних, східних напрямках чи біля кордонів з Білоруссю; проводжаючи добровольців чи мобілізованих в ряди ЗСУ; спілкуючись із захисниками, які на короткий час приїжджають перепочити додому; слухаючи розповіді переселенців про пережите в обстріляних та знищених містах і селах; зустрічаючи на колінах сумні кортежі воїнів, що загинули від ворожих куль чи снарядів.
Чи можемо ми бути спокійними в таких умовах? Ні! Киплять думки, болять серця – треба діяти, допомагати ЗСУ, щоб зупинити й вигнати московську орду з рідної землі! Тому такого поширення після повномасштабного вторгнення рашистів в Україну набрав волонтерський рух.
Волонтери на Лановеччині діяли і в час воєнних дій у 2014-2017 рр., коли під егідою місцевого Товариства Червоного Хреста їздили на Донеччину, Луганщину до наших воїнів з допомогою, яку збирали по всьому району. Тепер діють різні волонтерські осередки. Відомі волонтери – наші земляки Ольга Цісаренко, Ірина (Яра) Березій, Володимир Мосейко діють в масштабах Тернопільської та інших областей. Активну підтримку з початку воєнної «операції» надають земляки, котрі живуть за кордоном – у Польщі, Німеччині, Італії, Іспанії, Франції, Америці, Англії, Словаччині, Нідерландах — хтось організовує збір різної гуманітарної допомоги, яку забирають водії-волонтери, інші передають машини, військове спорядження, ще інші пересилають кошти, створюють волонтерські групи, гуртуючи там українців і доносять до місцевого населення правду про московську агресію.
У міському Будинку культури (директор Тетяна Філюк) було створено волонтерський центр, який разом із районною організацією Червоного Хреста (керівник Тетяна Яцула) надавав допомогу тимчасово переселеним одягом, взуттям, продуктами, різними речами для облаштування поселень, побуту, ліками, предметами гігієни тощо. З часом частина послуг була передана у приміщення адмінбудинків громади і міської ради. У БК почали плести маскувальні сітки для фронту. А в колишньому залі засідань районної ради активні волонтери із місцевих мешканців та переселенок готували основи для плетіння сіток. Світлана Скидан разом із дівчатами та жінками, які приходили з діточками, в умовах не зовсім комфортних забезпечували своїми виробами тих, хто продовжував процес.
Найактивнішим і найбільш досвідченим волонтером є Валерій Собчук, якому разом із однодумцями – а це місцеві підприємці, сільгоспвиробники, досвідчені спеціалісти, всі небайдужі мешканці громади — доводиться виконувати важливі замовлення. На зібрані благодійні кошти шукають, купують, ремонтують і відправляють захисникам в зону бойових дій машини, генератори, тепловізори, різні прилади й запчастини, навіть дрони. А скільки військової амуніції, взуття, білизни, предметів гігієни й побуту за зверненнями замовляють в різних майстернях, магазинах, і у відомому в місті кафе «Кип’яток» передають воїнам, їхнім рідним, щоб пересилали поштою чи забирають волонтери для чергового рейсу до бригад, де служать ланівчани.
Інформаційним координатором волонтерів стала Наталя Гамера, яка тісно комунікує з усією волонтерською спільнотою громад і на рівні обласному, всеукраїнському й зарубіжному. Вона завжди в гущі подій, з 2014 року неодноразово виїжджає в зону бойових дій з волонтерами, організовує різні благодійні акції та відтворює всі події на сайті «Голосу Лановеччини», бо газета у паперовому вигляді, на жаль, після початку московської агресії не виходить. Надіємося, що вона відродиться…
Сформувався дружний волонтерський гурт навколо ГО «Простір Активної та Сучасної» (керівник Тетяна Демчук), які працюють з різними фондами, беруть участь у проектах, організовуючи допомогу для воїнів, для тимчасово переселених. Активно співпрацювали дівчата, організовуючи в умовах війни відпочинок для дітей переселенців і місцевих у таборі «Козацька Січ» разом з Володимиром Мосейком. А тепер волонтери із цієї ГО і Товариства Червоного Хреста у своєрідній формі «Артпростору» працюють з дітьми у певні дні в міській бібліотеці.
Своєрідними винахідниками стали активні волонтерки-ланівчанки, організувавши гурти із виготовлення сухих продуктів для захисників. Ще в березні була створена група «Борщ сухий» (організатор Іванна Ящук), які, запозичивши ідею в Інтернеті, досвід — у волонтерок з Коломиї, створили свій продукт. До роботи зголосилися небайдужі господині, які заготовляли і розробляли м’ясо, різні продукти. Пожертви використовували для придбання продуктів і обладнання (переробка, сушіння). Пакети сухого борщу (1 пакет наситить 5 чоловік) передавали на волонтерський центр і звідти відправляли воїнам.
У квітні Іванна поїхала до хворого батька в Бельгію. Але започаткована справа знайшла продовження. У червні розпочала збір коштів і заготівлю продуктів на борш «Бандерівський» і «Козацьку картоплю» Світлана Бачинська, яка також згуртувала жінок і продовжили «випуск» смачної та поживної продукції для воїнів, яка не потребує у складних умовах затрат часу – лиш кип’яченої води. У серпні повернулася Іванна Ящук, і робота продовжилася у двох групах.
Водночас волонтерська діяльність закипіла і в селах обох громад Лановеччини — Лановецькій та Борсуківській. Зосереджена вона в основному у школах і закладах культури, де організовували збір благодійних коштів на потреби ЗСУ, одяг, взуття, продукти для тимчасово переселених людей, підшуковували для них житло. Не залишаються осторонь і старші, поважного віку жителі, які в’яжуть теплі речі. Координаторами всього процесу стали старости сіл, які забезпечували комунікацію із соціальними службами, родинами військовослужбовців тощо. Значну волонтерську діяльність проводили і священники різних конфесій разом із паствою.
Справжнім «вибухом» активності стало дитяче волонтерство, коли діти-школярі під час канікул постійно виходили у Ланівцях в базарні дні (і не тільки) й продавали виготовлені ними прикраси, іграшки, малюнки чи смаколики, випечені матерями, бабусями. Отримані від продажу кошти передавали у волонтерські групи дорослим. І все разом давало можливість забезпечити нагальні потреби воїнів.
Волонтери, виявляючи різні ініціативи, завжди отримують розуміння і підтримку місцевої влади, і всі разом виконали величезну роботу та продовжують її. За всім зробленим – велика кількість людей, про яких треба писати окремі розповіді і висловлювати вдячність. Всі їхні імена будуть названі. Все це буде відтворено в історії нашого краю, в якому весь народ став волонтером, всі, хто може і чим може, підтримують нашу армію, яка протистоїть лютому ворогові, що хоче нас знищити і підкорити.
5 грудня – Всесвітній день волонтерів. Тож із святом, небайдужі, активні, дружні, винахідливі, жертовні, працьовиті і невтомні ланівчани й ланівчанки! Спасибі скажуть сьогодні всім вам за добре серце, за те, що завжди готові прийти на допомогу у біді, підставити плече ближньому, відкинувши свої справи і потреби в сторону, за те, що змінюєте світ навколо себе, творите добро на Землі, наближаєте перемогу наших Збройних Сил! Завдяки таким людям наша Україна вистоїть! Тож будьмо здорові, сильні, єдині і перемоги нам над ворогом! Слава Україні!
Марія РОМАНЧУК
