Сила жінок — в єдності: як у Борсуківській громаді волонтерки організовуються на допомогу воїнам ЗСУ

  Рік тому на Лановеччині почала діяти громадська організація «Сила жінок — в єдності». Ініціатива створення такого об’єднання належить Тетяні Важельській та Тетяні Карякіній. Як відомо, у час війни росії проти України закордонні донорські об’єднання заохочують активних і дієвих українців до участі у різних грантових проєктах. Це справа клопітка, але тим, хто бажає позитивних змін у своїх громадах, хто має безліч планів та ідей, реалізація добрих задумів завжди під силу.

  Відтак, згуртувавши однодумиць із Борсуківської та Лановецької громад, співпрацюючи з Українським Жіночим Фондом, Тетяна Важельська пише грантові заявки, виграє проєкти, організовує важливі та корисні зустрічі та залучає активних жінок до дієвостей на підтримку воїнів ЗСУ.

  — Відколи триває повномасштабне вторгнення, — розповідає Тетяна Важельська, — ми створили у Борсуківській громаді так званий жіночий тил. Маємо 30 неймовірних жінок: позитивні, роботящі, надійні. Багато з них стали членкинями ГО «Сила жінок — в єдності». Ці господині сушили овочі, горох та м’ясо, а у певний день, зазвичай, це неділя, збиралися й розфасовували усе насушене на порції. Таких зустрічей ми провели дев’ятнадцять. Нерідко з мамами приходили діти, також допомагали розфасовувати та складати продукцію. Всі мали гарний настрій, працювали з думкою про перемогу та любов’ю до наших захисників.

  Тетяна Василівна розповіла, що їхня дружня команда виготовила 22 000 штук сухих борщів і горохових супів масою по 100 грамів. Для цього використано 10 тонн овочів, а в результаті отримано 2,2 тонни сушеної продукції. Відварено 3 мішки по 40 кг гороху; використано 700 кілограмів курячого м’яса. Український Жіночий Фонд надав побутову техніку — це 4 сушарки і 6 блендерів, фартухи, шапочки та фасувальні пакети.

  — Здебільшого, ті, хто залучений до процесу сушіння, самі дбали про продукцію, — запевняє пані Тетяна. — Самостійно й вирощували городину. Тож коштів на овочі ми не збирали. Завдяки небайдужим господарям та господиням громади наша команда безперебійно мала сировину для роботи. Найбільшу фінансову допомогу за весь час нашої діяльності ми отримали від колективів Борщівської школи — 10 тис. грн та Борсуківської школи — 8 тис. грн. Неодноразово жінки збиралися ліпити вареники, виготовляти консервацію на ЗСУ. Готову продукцію передавали місцевим волонтеркам Галині Бурак, Олесі Стогній, Ользі Цісаренко, безпосередньо військовим, хто звертався, та активним жінкам-волонтеркам з усіх куточків України, які якнайшвидше доставляли їжу швидкого приготування на нульові позиції.

  Чимало теплих слів захисники передавали невтомним господиням і дякували за можливість приготувати гарячий обід, сніданок чи вечерю нашвидкуруч. Особливо цінними сухі наїдки є в польових умовах. Залив окропом — і їсиш.

  — Колись, коли ви всі будете жити на хмаринках, ви почуєте ту справжню кількість «дякую», що подумки проказав кожен військовий, якого так виручають ваші борщики та супчики, — сказала із вдячністю Оля Цісаренко. — За кожен вареничок, за кожну приготовану вами смакоту, яку ви творите з любов’ю! За всі ваші порізані пальці, за всі спалені кіловати та нерви! Ви — Великі Жінки Великої Держави! Ви — гідні нащадки княгинь та берегинь нашої Великої Мами — України! Хай Боженько дає вам усім здоров’я і багато років прожити ще до тих хмаринок. Моя вам щира подяка від усіх, кому мала за честь передати вашу гостину. В нас гарна громада, в ній прекрасні живуть люди і я пишаюся, що ходжу з вами одними дорогами! Дякую кожній!

 — В цьому році ми вже не будемо збиратися на фасування сухих овочів, — каже пані Тетяна. — Проте наступний рік, за результатами конкурсного відбору, розпочинаємо з активності  у новому проєкті за підтримки ГО «Інститут партнерства та сталого розвитку», БФ СИЛА ЖІНОК, Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні та продовжимо виготовляти їжу швидкого приготування для ЗСУ.

  Сьогодні українці гуртуються, щоб разом діяти на підмогу передовій. А передова перемагає, коли тил допомагає. І якщо у громади є бажання, активні організатори, ідеї для залучення коштів від закордонних донорів, то в такому тандемі будується успіх. А успіхи тилу — це наближення перемоги над ворогом. Лановеччина, як відомо, може пишатися активністю і жінок, і чоловіків, і дітей-волонтерів.

Наталя ГАМЕРА