«В бою отримав поранення несумісні з життям»… Як часто ми чуємо і читаємо цю жахливу фразу. Але за нею — життя людини, спокій родини, виборювання перемоги України…
Не має спокою ще одна родина з Лановеччини. У бою поблизу населеного пункту Кліщіївка, що на Донеччині, в районі Бахмута, 30 грудня 2022 року загинув 36-річний ланівчанин Антон Антощук.
В грудні хлопець приїжджав додому у відпустку.
— Ніяк не міг загрітися, — пригадує мама Антона Світлана Іванівна. — У нас в хаті тепло, а його трясло, як в температурі. Життя військових у польових умовах дає свій результат… 25 грудня Антон уже поїхав у частину. 29-го подзвонив до мене, до батька, до брата і повідомив, що деякий час з ним не буде зв’язку. А наступного дня загинув. Як розповідали побратими, група, в якій він був, потрапила в засідку вагнерівців. На жаль, передостанній день минулого року став останнім днем життя моєї дитини. Він загинув, захищаючи побратимів, геройськи захищаючи Україну.
У сім’ї Олександра та Світлани Антощуків Антон був старшим сином. Особливою посидючістю не вирізнявся, але чітко дотримувався правила: якщо щось зробити — то так, як треба, якщо треба йти захищати країну — значить треба. Мав хороший у цьому приклад: батько з позивним Дядя Саша — учасник бойових дій з часів АТО. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну, до лав захисників мобілізували Антона. Ще в березні, коли потрапив у військову частину на полігон, пройшов бойове хрещення, коли вижив після ворожого ракетного обстрілу. Там же, у військовій частині на Львівщині, пройшов військову підготовку, отримав кваліфікацію навідника-оператора, присвоїли звання молодшого сержанта. Київщина, Чернігівщина, Херсонщина, Харківщина, Луганщина, Донеччина — пройшов усі гарячі напрямки, де ведуться активні бойові дії за кожен шмат української землі.
Антон був заступником командира бойової машини, служив у підрозділі зв’язківців. Друзі і побратими згадують його життєрадісним, відповідальним, безвідмовним, який зі всіма умів знайти спільну мову, любив свою родину, але власної сім’ї не встиг створити.
Тиждень тривожного очікування минув після трагічної звістки. У неділю, 8 січня, тіло загиблого Героя привезуть на рідну Лановеччину. При нинішніх реаліях жорстокої війни батьків Антона Антощука може заспокоїти хіба те, що зможуть поховати свою дитину за християнськими звичаями.
— Болюче очікування, — у розпачі говорить мама. — Але хоч добре, що знайшли тіло сина, буде місце, де він навіки оселиться. Ніхто і ніщо не замінить дитини, не поверне. Проте ми зможемо прийти на могилу, покласти квіти… У Бахмуті війна забрала частинку мого життя, але розумію, що мушу триматися заради іншої частинки, якій я потрібна.
А скільки безвісти зниклих захисників, скільки у полоні… І ця невідомість вбиває рідних двічі…
Наталя ГАМЕРА
За інформацією Лановецької міської ради, 8 січня орієнтовно о 10-11 годині в Ланівці приїде кортеж із тілом загиблого Антона Антощука.
Зустріньмо Героя з честю!
