Цей русявий, із блакитними очима хлопчик чимось особливим не вирізняється з-поміж ровесників. Хіба що іменем своїм. У селі, де проживає, звикли, а от коли їде в автобусі з батьком чи матір’ю, то, зачувши звертання до підлітка, люди озираються, воліють бачити іноземця. (Нашим людям це цікаво).
…Історія з іменем почалася ще до появи дитини на світ. Його майбутній батько працював в обласному центрі. Якось, коли повертався пізно ввечері зі зміни, на Вадима напала група хуліганів. Як завжди у таких випадках, вимагали дати закурити, а коли відмовив (сам не палив), то отримав удар ножем. Ще самотужки добрався до гуртожитку, а далі не пам’ятає. З великою втратою крові його доправили до лікарні. Часу, щоб повернути юнака до життя, було обмаль. Потрібне пряме переливання цілющої рідини. На щастя, поруч опинився студент-медик, який проходив практику. Без вагань він дав згоду на цю процедуру.
Все закінчилося успішно. Оговтавшись від пережитого, Вадим поцікавився, хто ж його рятівник (крім лікаря). І так познайомився з названим братом, майбутнім лікарем з Грузії. Пообіцяв, коли одружиться і народиться син, обов’язково назве його іменем. Слова свого дотримав.
Родина належним чином сприйняла рішення Вадима дати дитині ім’я грузинського рятівника — Фаріда, бо знали про той випадок. А хлопчик напрочуд красивий, активний, весь у батька, любить спорт і пишається своїм іменем.
Анастасія ДІДЕНКО.
