Черговий рейс лановецьких волонтерів у прифронтові території був доволі затратним у підготовці та насиченим зустрічами і подіями.
За різних обставин, в різних місцях і в різні дні зустріли 27 земляків. Домашніх гостинців від турботливого тилу вистачило на всіх, ще й роздавали втомленим військовим, які поверталися з небезпечних позицій, і тим, котрі їхали в епіцентр боїв. Мали трохи веселих і прикрих моментів. Зустрічали дорогою навіть автівки, які незадовго купували, ремонтували і передавали хлопцям. Встигли поламати й полагодити власний бус волонтера. Доставили військовим три позашляховика і вантажівку ЗІЛ 131, яка гідно і впевнено здолала 1200 кілометрів до пункту призначення і ще й побачили її, коли виконувала своє перше бойове завдання з новим водієм. Одну ніч провели в дорозі, одну ніч у машинах на базі військових, одну — в готелі. Там гуркотом своєї смертоносної артилерії орки «сказали» нам «надобраніч», а коли сонце ще не зійшло, розбудили своїми ракетами, що впали неподалік. Щасливі, що живі, з почуттям виконаного завдання ми ще заскочили на солдатську каву, де посеред хащів “отаборилися” наші хлопці, а потім вже рушили нарешті додому. Бо всіх чекали нові справи, нові закупівлі і підготовка до наступного рейсу.
Подробиці, кому цікаво, будуть в інших сюжетах. А зараз напишу про тих, хто допоміг у підготовці цього рейсу. Даруйте, якщо когось пропустила, бо насправді було задіяно дуже багато турботливих і хороших людей! Всім величезна вдячність від нас і тих, для кого ви так старалися передати домашнє тепло, затишок і свою турботу.
Незмінні волонтерки з команд «Козацькі страви для ЗСУ по-лановецьки» та «Бандерівський борщ по-лановецьки»! Ваші сухі страви швидкого приготування, енергетичні перекуси — це саме фест у спеку, а ще для тих солдат, хто не має можливості готувати. Плюс салат з капусти і понад 48 відер вареників! Оскільки були зварені і заморожені, то приїхали всі свіжі і цілі. Варенички ще ліпили дівчата з ПТУ, господині з Іванковець (дякуємо Маша Саєнко за організацію), Борсуків і Нападівки (Галина Бурак і Олеся Стогній, дякуємо невтомні, і за котлетки хлопцям). Напекли печива і здоби мої дівчата з Білозірки, з Юськовець, Борсуків, Нападівки, Іванковець, Верещак, Вишгородка і Соколівки. Ще з цих сіл привозили свіжі яйця, овочі, фрукти, квашені огірочки. Щиру вдячність за гостинці передавали всі, кому вони дісталися.
Смачні персики з Греції передала Наталя Мугра. Дякуємо мамі Надії Путіліній та військовому Павлові Пасєці за доставку в Ланівці. Роздавали по трохи, бачили багатьох, тож не всім і перепало.
Вирощеними в рідному селі кавунами охоче поділилася родина Басюків з Борсуків. Пішли «на ура!», як і всі інші домашні смаколики.
Доброї ковбаси і шпондерка вділив і на цей рейс Микола Приймак. М’ясне у вакуумній упаковці чекало декілька днів у морозильній камері, тож привезли хлопцям все свіжим.
Два ящичка енергетичних батончиків виготовила львів’янка Тетяна Рибак і відправила новою поштою, бо прочитала на моїй сторінці, що готуємось в рейс. Не вперше. Дякуємо, Таню! Чай, кава, рибні консерви, макарони — всього у 8 ящичках передали наші ланівчани з Португалії Женя і Мирослава Гнєвшеві. Сотню пар робочих рукавиць і відрізки ковдр дали дівчата з волонтерського центру «Простір активної та сучасної та волонтери». Дякуємо, друзі, за постійну співучасть і взаємопідтримку! Наші водії мали чим вкритися вночі, а потім і військовим згодилися. Маскувальних сіток вділили волонтерки Марія Романчук і Галина Бурак. У сітках, кажуть захисники, є постійна потреба, як і в техніці, яку ними накривають.
А тепер про головне. Транспорт. Машин гнали чотири. Які, кому, від кого і в якому напрямку — читайте в наступному сюжеті.
Наталя ГАМЕРА
