На головну / СТАТТІ / ОСОБИСТОСТІ / БЛИЖЧЕ ДО ПРИРОДИ, ПОДАЛІ ВІД МЕТУШНІ

БЛИЖЧЕ ДО ПРИРОДИ, ПОДАЛІ ВІД МЕТУШНІ

Родина Швайчуків з Тернополя мріє про життя в селі, чисту криничну воду і прокидатися під спів солов’я  

  Хочете жити у великому місті, теплих, затишних квартирах з євроремонтом та всіма зручностями, ходити в розважальні заклади і харчуватися в ресторанах, словом, відчувати усі принади шикарного життя, а вам ніяк не вдається це і ви у відчаї? Історія цієї родини, можливо, допоможе поглянути на світ під іншим кутом та переоцінити своє життя.

  Вони вміють шукати щасливі хвилини в простих, повсякденних, звичайних моментах, різні випробування долають з усмішкою, а прикрощі та невдачі – жартома. Харизматичні і цікаві співрозмовники діляться своїми мріями і планами, смішком називають себе «екопоселенцями».

  Щастя  –  це  дуже  просто

  Олегові 58 років, Олені – майже 40, їхній донечці Антоніні – 9. Він – далекобійник, об’їздив десятки країн Європи і світу, вона – берегиня родинного вогнища. Сімейство мешкає у Тернополі, має великий будинок і квартиру, однак принади міського життя, вічна метушня, загазованість і шум з часом почали набридати. Чотири роки тому Швайчуки придбали у Вишгородку стареньку занедбану хатинку. Це трапилось випадково. Якось у міській маршрутці знайома жіночка обмовилася, що продає у селі обійстя. Олег поїхав, подивився, з першого погляду закохався в місцевість, тому вирішив придбати, навіть не порадившись з дружиною. Така спонтанність у прийнятті рішення не здивувала Олену, вона вже звикла до імпульсивного характеру чоловіка, тож лишалось лише зрозуміти і розділити його радість та бажання зробити у сільській глибинці «райський куточок».

  «Чому вибрали саме Вишгородок, зовсім чуже село, де немає ні друзів, ні родичів?» – цікавлюся. У відповідь чую: «Мені відразу сподобалося обійстя… Тут дихається на повні груди, по-справжньому живеш і відпочиваєш, насолоджуєшся красою і природою, що оточує, починаєш дивитися на світ по-іншому і розумієш, що щастя – це дуже просто».

  Не зовсім поділяла чоловікове бажання пустити свої корені у селі Олена. Жінка – корінна тернополянка, яка звикла до зручностей, а в село їздила хіба що до бабусі. Однак, з часом цей куточок став їй рідним і дорогим. Допомагає чоловікові у всьому, має чимало креативних ідей як зробити тут справжню казку.

  Екологічна  їжа  – запорука  здоров’я

  Цьогоріч родина Швайчуків майже ціле літо провела у Вишгородку. Тоня знайшла собі нових подруг, адже по сусідству мешкає багатодітна родина. Господарський Олег затіяв ремонт, щоб звити затишне і красиве гніздечко, аби його дівчата були щасливі й не відчували дискомфорту. Вже замінили вікна, двері, розпочали внутрішні роботи. У планах Швайчуків – зробити п’єц, де можна буде випікати смачний хліб і готувати ароматні страви, що нагадуватимуть неперевершений смак дитинства.

  Але одна з найбільших переваг сільського життя – можливість вирощувати екологічно чисті овочі та фрукти: з лану – відразу до столу. Влітку на городі у подружжя було справжнісіньке овочеве різноманіття і дуже багато зелені. Обробляють городину ра-  зом – не ділять обов’язки на чоловічі і жіночі. Насіння Олег купує за кордоном, віддаючи перевагу новим «екзотичним» сортам. Наприклад, рясна помідорова «яблуня» (так називають кущ томатів), що сягала близько 2 метрів, стала улюбленим об’єктом фотосесій для багатьох сільчан. І таких прикладів наводять багато.

  Гордість «екопоселенців» – молодий сад, де росте близько 60 плодових дерев – яблуні, груші, абрикоси, горіхи (щоправда, декілька щеп хтось уже поцупив). Є малина, смородина, порічки. З часом поповнюватимуть його екзотичними саджанцями інших плодових дерев. Нерідко сільчани дивуються тому, що подружжя приїжджає у Вишгородок на короткий час, а встигають так багато. Насправді, все дуже просто: є бажання – буде результат, потрібно додати лише трішки праці.

  У планах Олега – як тільки обживуться в селі, завести в’єтнамських свинок і вирощувати гусей. Наразі дбають про те, щоб облагородити своє обійстя і територію навколо нього.

    Щоб  оселя  потопала у  квітах

  Про це Олена мріє відтоді, як придбали хатину. Зізнається, квіти – її найбільша любов. Якщо інші жінки витрачають кошти на косметичні салони і засоби догляду за обличчям, то Олена чимало грошей вкладає у квіти. Шукає в інтернеті чи в різноманітних каталогах рідкісні сорти, які коштують чимало. Багато насіння привозить чоловік із Польщі. Найбільше любить тюльпани, вже має декілька десятків видів. Є чимало сортів троянд, серед яких і кущові, гладіолусів (найвищий сягає до 2,5 м), жоржини, хризантеми, лілії, хости, іриси, туберози, а чорнобривців – не злічити, скільки сортів й сама господиня квіткового царства не знає. Всі вони різні. Гордістю є тигридії (4 види) – це дуже рідкісні квіти, які цвітуть лише півдня.

  – Догляд за квітами забирає дуже багато часу, але це приносить справжнє задоволення – говорить Олена. – Коли все цвіте, а на подвір’ї панує аромат блаженства, тоді на серці – справжня гармонія.

  Багато хто пробує розгадати секрети довголіття. На думку Швайчуків, усе просто:

  – Прокинувся вранці, пройшовся босоніж по траві, вдихнув свіжого повітря, випив чистої води і отримав заряд енергії на цілий день, – каже господар. – Оце і є справжній смак життя.

Автор: Олеся МЕЛЬНИЧУК.

Перевірте також

У 56 років начальниця поштового відділення Ганна Босак освоїла комп’ютер і увійшла в десятку кращих в Україні

  З лютого 2020 року Ганна Босак очолює Борсуківське відділення поштового зв’язку. До того працювала тут …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *