Головні новини

Каяття

  Костя й Павло – брати. У неділю мати дала їм хлібину й сказала:

  – Сходіть, хлопці, на пасіку до діда Юхима. Понесіть йому хліба й чисту сорочку.

  Узяли вони хліб і чисту сорочку й рушили. Пасіку вивозили на літо до лісу, там і жив дід Юхим до самої осені.

  Дідусь дуже зрадів, що хлопці прийшли. Він розповів їм про свою роботу, показав, як працюють бджоли.

  А потім сів на пеньку та й каже:

  – Наливайте, хлопці, в тарілку меду та й їжте.

  Хлопці швиденько налили меду повну тарілку. Розрізали хлібину, яку щойно дідові принесли, та й ну уминати.

  Вони сиділи за столиком, мовчки вмочали у мед великі шматки хліба і їли. А дід сидів на пеньку й мовчав.

  На пасіці стало тихо, тільки чути було, як дзижчать бджоли.

  Хлопці виїли мед. Від хлібини залишився маленький окраєць. А дід Юхим питає:

  – Може, ще їстимете? – Ні, спасибі, – кажуть хлопці й збираються йти.

  Дід усе на пеньку сидить, мовчить, інколи усміхнеться – немовби до власної думки.

  Костя й Павло глянули на окраєць, що від хлібини лишився. Та й посхиляли голови, зніяковіли. Тихо сказали дідусеві «До побачення!» й рушили додому.

  Як вийшли з лісу, посідали на стежці. І довго мовчали. Вони дивились на ліс, де з ранньої весни до пізньої осені живе дід Юхим. Потім хлопці тяжко зітхнули, встали й пішли додому.

 Автор: Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ.

Перевірте також

Чарівна різдвяна казка Пауло Коельо про мрії, які все ж таки збуваються, але не завжди так, як ми очікуємо

  Згідно з однією давньою легендою, багато століть тому в чудових гаях Лівану народилися три …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.