icon clock28.06.2020
icon eye697
ПОЕЗІЯ

ЛІРИЧНЕ

 Не питай, чому серце сумує,
Не питай, чому серце болить.
Як побачу тебе, сам дивуюсь --
Як постійно думка ятрить.
 
Не питай, чому серце співає,
Коли в саду чути спів солов'я.
Таємно в душі вогонь запалає,
Бо кохаю, мила моя.
 
Не питай, чому спати не можу,
Якщо сон, то тільки на мить.
Ніби місяць постійно ворожить,
Від зустрічі думка тремтить.
 
Не кажи, може спокій вернеться,
Коли хмари згорнуть небеса.
В грудях серце тривожно заб'ється,
Там очі, мов зорі, й краса.

Автор: Феодосій РИКУН. с.Борщівка.