Головні новини

НІ, Я НЕ РАБИНЯ!

  Її сусіди пошепки називали іменем героїні бразилійського серіалу “рабиня Ізаура”. Прийшовши вісімнадцятирічною в невістки до Кондратенків, Марійка сповна віддалася домашній роботі. І їсти зготувати, попрати, на городі пополоти, а згодом і попорати господарку – все випало на її тендітні плечі. Марійці не звикати – виросла в селі, усе вміла, бо мати сама виховувала трьох дітей (батько залишив сім’ю).

  …Познайомилася вона з Петром випадково – в автобусі. Кинув хлопець погляд на вродливу дівчину і закохався. Та й вона була в захопленні від цього симпатичного, статного юнака. Почали зустрічатися. Не один кілометр намотав кавалер, поспішаючи на мопеді на побачення в село.

  Не перечила мати, коли донька зізналася, що любить Петра і збирається за нього заміж. Справили весілля, Марійка перейшла жити в дім до Петрових батьків (він одинак). І почалося…

  Марійка відразу показала, на що здатна, а свекри і чоловік, скориставшись її умілістю до всього, скинули значний об’єм робіт на невістку.

  – Марійко, зроби те, піди туди, – і так щоденно.

  Коли народилася донька, ще більше турботи додалося. Свекруха не дуже поспішала допомогти.

  Йшли роки, а Марія гарувала, як проклята. Петро почав у чарочку заглядати, був не проти вскочити й “у гречку”. Жінка терпіла, але всьому є кінець.

  Дочка Оленка саме закінчувала школу. Подруга покликала Марійку спробувати заробітчанського хліба (грошей же треба на випускний, на навчання). Як не відмовляли в сім’ї не їхати, але вона подалася на заробітки. І все вийшло. Відомо, що не мед там лижуть. Доглядала стареньку хвору сеньйору, платили добре. Мала вихідні, тоді й познайомилася з теперішнім чоловіком – теж українцем, розлученим.

  Невдовзі Марія попросила розлучення. Петро не перечив, бо й сам знайшов нову “пасію”. Розбіглися їхні дороги, бо не хотіла повертатися у цю пекельну сім’ю.

  Розповідають, що нещодавно бачили Марію, приїздила до донечки на весілля. Розкішна, доглянута, весела. В подарунок вручила молодятам ключі від квартири. А сама повернулася туди, де знайшла своє справжнє щастя, де стала жаданою і коханою, щоб назавжди забути ті страшні роки заміжжя.

  Довела, що не рабиня.

Автор: А.ІВАНОВА.

Перевірте також

Самітник Ярмоген

  Ще кілька років тому мешканці сіл Нападівка, Борсуки, мабуть, не раз у недільну пору …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *