Педагогічна інтернатура, контракти для директорів та вчителів на пенсії, учнівське самоврядування, можливості для створення справжньої старшої профільної школи, можливість для учнів обирати свою освітню траєкторію, фінансова автономія шкіл, більше можливостей для професійного зростання та збільшення зарплат вчителів. Все це та інші новації передбачає новий Закон “Про повну загальну середню освіту”, що був прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2020 року. Про це повідомили у міносвіти.
Закон гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, територіальна доступність – в пріоритеті. Інклюзивність – також гарантується учням. Діти, які перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах.
Побудова індивідуальної освітньої траєкторії дасть можливість кожному учню гнучко та з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання. Це важливо передусім для дітей з особливими освітніми потребами й тих учнів, що додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть здобувати освіту вдома.
Закон вперше відкриває можливість надання учням, що цього потребують, індивідуальних та/або групових консультацій на базі школи. Планується, що такі консультації оплачуватимуться за рахунок держави.
Також на законодавчому рівні затверджено право учнів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання, незалежно від виду та форми здобуття ними освіти. Документ деталізує та доповнює положення Закону України «Про освіту» та встановлює конкретні види відповідальності за порушення академічної доброчесності.
Закон запроваджує право учнів обирати курси, навчальні предмети (інтегровані курси) та вводить три адаптаційні цикли навчання – 1-2 класи, 5-6 класи та 10 клас. Адже ці періоди вважаються найбільш вразливими для дітей. Відтепер це обов’язково враховуватиметься при плануванні навчання у школах. Крім цього, наповнюваність класів у державних та комунальних школах не може становити менше 5 учнів. Для класів початкової школи гранична наповнюваність має становити 24 учні, для базової та профільної школи – 30 учнів.
Педагогічну автономію вчитель отримає у створенні програм, розробці власної системи оцінювання та заохочення учня, підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.
З’явилися також більші можливості для зростання зарплати вчителя. Зокрема закріплюються доплати: за класне керівництво у 1-11 (12) класах – 20-25% до тарифної ставки; перевірка навчальних робіт учнів – 10-20%; завідування майстернями, кабінетами інформатики – 15-20%; кімнатами зберігання зброї, стрілецькими тирами, паспортизованими музеями – 10-15%; структурними підрозділами закладів освіти – 25%. За завідуваннями навчальними (навчально-методичними) кабінетами, ресурсними кімнатами, лабораторіями, спортивними залами чи майданчиками, навчально-дослідними ділянками доплата становитиме 10-15%; бібліотекою (медіатекою) або за бібліотечну роботу чи роботу з бібліотечним фондом підручників – 5-15%; за роботу в інклюзивних класах (групах) – 20%; обслуговування комп’ютерної техніки – 10-15%; проведення позакласної роботи з учнями – 10-40%. До того ж, інші види доплат можуть встановлюватися засновником навчального закладу. За почесні, вчені, спортивні звання, наукові ступені педагогічним працівникам також встановлюються доплати в розмірі 15-30% посадового окладу. За педагогічні звання та за роботу в спеціальних закладах освіти (класах, групах) педагогічним працівникам у порядку, визначеному законодавством, встановлюються підвищення посадового окладу на 10-30%.
Перший рік роботи молодий вчитель проходитиме педагогічну інтернатуру, отримавши наставника, котрий,в свою чергу, отримуватиме додаткову 20% надбавку.
Закон дає можливість батькам супроводжувати дитину з особливими освітніми потребами під час навчання, а також надає гарантії захисту учнів від булінгу. Окрім цього, документ передбачає обов’язкове навчання вчителів основам домедичної допомоги та закриває доступ у заклад особам, які вчинили злочин проти статевої свободи чи статевої недоторканності дитини.
Право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти направлене передусім на підтримку та захист школи та всіх учасників освітнього процесу. Якщо батьки вбачають проблеми у роботі закладу та вичерпали усі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, інституційний аудит зможе розставити крапки над «і» та допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації.
Новоприйнятий Закон відкриває можливість стати вчителем людині з будь-якою, а не лише педагогічною, вищою освітою. Також документом передбачається, що обов’язкове переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутись до 1 липня 2020 року.
Також з’явилися нові підходи до призначення директорів шкіл: директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі. Колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Також обов’язковою є відеотрансляція та відеофіксація відбору. Це має мінімізувати використання адмінресурсу директором, а також вплив виборів на навчальний процес. Закон також передбачає, що в межах конкурсу директор обов’язково повинен буде представити стратегічний план розвитку закладу. При цьому до 1 липня 2020 року директори шкіл, які перебувають на безстрокових трудових угодах, будуть в обов’язковому порядку переведені на строкові трудові угоди на 6 років (на 1 рік – для директорів, які отримують пенсію за віком) з наступною можливістю брати участь у конкурсі.
Новоприйнятий Закон передбачає більше можливостей для шкіл у використанні власних коштів. Зокрема на: формування структури закладу та штатного розпису; встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій та/або їхніх розмірів, інших видів стимулювання та відзначення працівників; оплату поточних ремонтних робіт приміщень і споруд закладів загальної середньої освіти; оплату підвищення кваліфікації педпрацівників; укладення цивільно-правових угод для забезпечення діяльності закладу.
Джерело: mon.gov.ua
