РЕЦЕНЗІЯ Ярослава СЕРЕДНИЦЬКОГО НА КНИГУ “Вербовий цвіт”

Літопис села тривалістю 556 років

  Фундаментальний нарис Євгенії Новосад проникнутий любов’ю до рідного села Вербовець і його жителів. Найбільш динамічно висвітлено особистості й події ХХ-го століття, тобто часу безкомпромісної боротьби за збереження української національної ідентичності та навіть за право жити і господарювати на рідній землі.

  Вербівляни – учасники подій ХХ-го століття згадані поіменно, з відповідними описами діяльності, часто з унікальними фотографіями. А їхній героїчний чин оспівали місцеві поети і поетеси. В праці наведено поезії уродженців і жителів Вербовця Людмили і Леоніда Середницьких, Степана Лисого, Ніни Долинської, Михайла Гука, Володимира Вихруща, Зоряни Замкової, Олександри Мудрак та Лідії Бойко.

  Великий масив фактичного матеріалу присвячено утвердженню національної свідомості жителів Вербовця за польської окупації. Розпочалося воно читанням українських книжок, перейшло до планомірної роботи Товариства «Просвіта» з діяльністю постійної читальні, забезпеченням її українськими газетами, часописами і книжками, виступів хору й драматичного гуртка, богослужінь українською мовою від 1930 року в православній церкві Святого Миколи, подвижницькою працею отця Олександра (Бонітенка) і директора школи Філімона Шпільмана – старшин Армії УНР. Недаремно, Є. Новосад присвятила багато сторінок Вербовецькій церкві й школі, які забезпечували духовну основу життя села.

  Національному відродженню Вербовця сприяли їхні часті контакти з керівником гміни у с.Борсуки на Кременеччині Степаном Скрипником – полковником Армії УНР, послом до Польського Сейму від Волині, майбутнім Патріархом УАПЦ. Серед просвітян 1920-1930 років виділялися Тимофій і Марія Процюки, Яків Дармограй, Євдоким Бондарук, Микола Попик, Михайло Середницький, Трохим Лисий, Марія Козак. Коли польська влада у 1932 році закрила «Просвіту» у Вербовці, то її функції виконували  «Українські добродійні товариства». Розгорнули діяльність «Юнацтво ОУН» і ОУН.

  Незважаючи на колосальні втрати 1940-их років, село вистояло і дало Україні й навіть світу плеяду видатних особистостей. Окремий розділ книжки присвячено видатним землякам, котрі живуть в Україні та за кордоном.

  Без сумніву, село Вербовець, опираючись на такі традиції й маючи таке нинішнє національно-свідоме молоде покоління, може сміливо дивитися в майбутнє.

Автор: Ярослав СЕРЕДНИЦЬКИЙ,

дійсний член Наукового Товариства імені Шевченка.