icon clock12.05.2020
icon eye369
ЛАНОВЕЧЧИНА

СВІЙ ДО СВОГО ПО СВОЄ, або ЯК ПРЕДСТАВНИКИ ВЕТЕРАНСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЛАНОВЕЧЧИНИ ПРО ПРОБЛЕМИ ГОВОРИЛИ

  Військово-патріотичне виховання, приміщення під офіс, програми підтримки учасників АТО та виділення земельних ділянок – це лише певна частина тих питань, з якими до міського голови Романа Казновецького та голови райдержадміністрації Василя Бадищука завітали керівник ГС «Об’єднання учасників АТО Тернопілля» Дмитро Харчук, голова ГО «Воїни АТО Лановеччини» Стефан Брек, голова Лановецької районної організації Української спілки ветеранів Афганістану Олег Довгалюк та представник Лановецької районної організації Української спілки ветеранів України Василь Теслюк.  Мета зустрічі – налагодження конструктивного та результативного діалогу з питань, що хвилюють ветеранів. Тож і говорили суто по чоловічому: конкретне питання –  реальні шляхи вирішення. Але про все по порядку.

  Не перший рік члени ветеранських організацій клопочуть про виділення окремого приміщення, яке вони зобов’язуються утримувати і здійснювати організацію роботи з підтримки воїнів у їхніх першочергових потребах. Такий лист-прохання був адресований міській раді, однак зазначимо, що прийнято новий Закон «Про оренду державного та комунального майна», але немає ще юридичних підстав його застосовувати, тому, оскільки дві сторони прагнуть працювати виключно в законному полі та руслі, чекаємо!

  Друге, не менш важливе питання, – прагнення ветеранських організацій організувати та систематично проводити військово-патріотичне виховання дітей. Дмитро Харчук зазначає, що це значно відмінне від національно-патріотичного виховання, що проводять у школах. Тут спрямування на 70% практики, а 30% – теорії. Чому так це важливо? Ветерани впевнені, що саме робота з сертифікованими інструкторами допоможе дітям з 5-го класу формуватися свідомими громадянами, готовими до оборони рідного краю не словом, а ділом.  В контексті цього питання говорили і про прийняття програми підтримки для реалізації основних засад військово-патріотичного виховання. У грудні 2019 року таке рішення прийняла районна рада на п’ять років із кошторисом в сумі 200 тисяч гривень на рік. Таку програму не прийняли ще в міській раді, однак є домовленість, що найближчим часом її буде розроблено і прийнято.

  Тепер про найболючіше для ветеранів – землю. Про те, що це найбільше цінність українського народу – наголошувати і зупинятися не будемо, однак… Виділення земельних ділянок учасникам антитерористичної операції здійснюється на підставі ст.118 Земельного Кодексу України. На зустрічі з міським головою ветерани озвучували наступні прохання щодо виділення земель під ведення особистого селянського господарства: хотілося б, щоб черга проходила швидше. А ще – придатність виділеної землі. За словами Дмитра Харчука, часто учасники бойових дій скаржаться на те, що земля має високі чагарники, які переростають в ліси, землі кар’єрного типу, ярового і т.д. Однак у міській раді кажуть, що вони не можуть і не мають з чого вибирати землю – сьогодні немає таких потужностей, та й землі малопродуктивні. Тут варто порушити також питання власної відповідальності, адже, до прикладу, землі під садівництво було виділено по 12 соток, але багато хто з учасників АТО так і не виготовляє документацію, а терміни вже закінчуються. Потрібно бути самосвідомими та не нехтувати такими моментами, тим більше, що співпраця з органами місцевого самоврядування налагоджена. До слова, питання, що стосувалися землі, не лише обговорювали, а й дискутували, шукали економічно вигідні аспекти її використання. Зокрема, міський голова акцентував увагу на створенні кооперативів.

  Зустріч представників ветеранських організацій та представників влади – це налагодження тісної та результативної співпраці, обговорення проблемних питань та спільний пошук їх вирішення. Голова РДА Василь Бадищук зазначив, що усі повинні працювати в команді і: «Якщо за мною правда, то мені немає чого боятися», тож і в питаннях АТОвців робота буде полягати у всеможливому залученні фахівців, аналізі та результаті, адже головне – результат. Сьогодні ветерани не є прохачами, як може багатьом здатися, вони – мужні, сильні, безстрашні та терплячі, але інколи беззахисні у власних прагненнях, які від них не залежать. Тож вірять і сподіваються, що співпраця буде не віртуальна, а реальна і дієва.

  Автор: Сніжана КРЕЩУК.