Головні новини
На головну / ПОДІЇ / ЛАНОВЕЧЧИНА / СУЧАСНИЙ СТУДЕНТ: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРЕШКОДИ

СУЧАСНИЙ СТУДЕНТ: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРЕШКОДИ

  Студентські роки — найпрекрасніша пора золотої юності. Це чудова можливість розвиватись, вдосконалюватись, пізнавати щось нове та на повну відчувати солодкий смак навстіж відчинених дверей у нові знання та можливості. Це роки, що потрібно прожити не лише у величезних стосах книг та в безодньому морі зошитів, а й в спонтанних життєвих миттєвостях, насолоджуючись по максимуму своєю молодістю.

  Які можливості відчиняє велике місто? Як не загубитись у міській шаленості та зберігати баланс між навчанням і власними бажаннями? Про все це поговорили з нашими земляками-студентами.

  Борщівлянка Ірина Вишневська — студентка 3-го курсу факультету іноземних мов та зарубіжної літератури Київського національного лінгвістичного університету, описує своє навчання натхненно. Проживає в гуртожитку з досить нормальними умовами, розповідає, що деколи гуртожитське життя асоціюється з радянським порядком, де все строго через записи і розписки. Оплата за рік 4800 грн, додатково ще оплата за електроенергію. Відстань від університету досить велика — 40 хвилин пішки, 15-20 хвилин метро. Крім навчання, активно працює за спеціальністю у школі англійської мови «Flash», обожнює свою роботу. Докладає чимало зусиль, щоб поєднувати денне навчання та викладання у діток, зазвичай ціною сну та зустрічами з друзями, однак доводить, що неможливих речей немає, для всього потрібне лише бажання та наполегливість. Посеред цього рутинного вихору відвідує бібліотеку, проте в більшості задля наукової літератури. Каже, що в університеті є чудова бібліотека, однак всі підручники у вільному електронному доступі, тому користується сучасними технологіями. Є прекрасна можливість практики від університету, про яку домовляється декан, а не самі студенти, що набагато спрощує життя.

  Ірина радить майбутнім випускникам та абітурієнтам добре зважити всі «за» і «проти» та йти до своєї мрії. Наголошує, що не місто визначає людину, тому немає різниці, чи ти навчаєшся в Києві чи у Львові, важливо бути собою і бути людиною, яка прагне до своїх цілей, все решта прийде з часом. Окрім серйозності та навчання, рекомендує розвіятись, адже в місті є дійсно велика кількість закладів, які можна відвідати у вільний час: кіно, театри, виставки, спортивні матчі і ще чимало цікавих подій, головне вміти поєднувати.

  Про можливості подорожувати завдяки навчанню дізнались у Юлії Гурзель (зі Снігурівки) — студентка 2 курсу юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету. Дівчина розповідає, що ТНЕУ співпрацює з багатьма університетами Європи, одним з яких є Оснабрюцький заклад в Німеччині, де Юлії вдалося побувати у вересні 2019-го. Зустрів студентів у цьому університеті професор Фредерік Цоль, разом з молодими колегами з різних країн Європи обмінялися досвідом вирішення цивільних та кримінальних справ. Такий досвід дозволяє активно практикувати та вивчати іноземні мови для того, аби бути всебічно розвиненим. З таким, вже досить серйозним багажем знань, хоч і в юних роках, мала можливість проходити місячну практику в Лановецькому відділенні Кременецької прокуратури. Приємно, що є гідна зміна нашим фахівцям. Після закінчення цієї практики, студенти захищали її перед комісією та отримали сертифікати з годинами роботи, які будуть внесені в диплом, як години за стажування. Це приклад того, що досвід та практика — важливі, тобто потрібно підкорювати все більші і більші вершини, не стояти на місці, рухатися вперед, адже саме наполегливість — символ нескореності та невтомної праці. Юлія закликає брати активну участь в різноманітних конференціях, гуртках, виступах, адже це допомагає збільшити коло спілкування, розширити життєві погляди та навчитись вільно висловлювати свою думку перед великою аудиторією, що допомагає розвивати ораторство.

   З першокурсницею Дариною Ходанович поспілкувались про перші враження від столиці. Юнка навчається в Київському національному педагогічному університеті імені М.Драгоманова на факультеті іноземної філології, спеціальність — вчитель англійської, польської мов та зарубіжної літератури. Дарина — староста групи. Любить атмосферу бібліотек і, не дивлячись на прогрес технологій, які так швидко заполонили наш інформаційний простір, читає багато книг, до того ж цього вимагає майбутня професія.

  Коли вперше приїхала у столицю, то багато хвилювання викликало нове місце, адже сама з невеликого містечка, в якому звикла до спокійного та затишного ритму. Проте Київ — це величезне місто можливостей, яке одразу заполонило серце юної ланівчанки. Звичайно, спочатку було важко звикнути та акліматизуватись, годину добиратись до університету. Для освоєння нового завжди потрібен час, однак хороші викладачі, атмосферна група та знайомі допомогли Дарині стати частинкою столичного ритму. Головне — підтримка друзів та віра в себе. Майбутнім вступникам бажає бути впевненими в своїх знаннях, передчасно не панікувати і розсудливо ставити пріоритети, адже перед всіма постає цей нелегкий та вирішальний вибір. А для випускників-2020 цей рік був ще й незвичним у плані навчання, обмежив комунікацію та надзвичайно важливе спілкування наживо і позитивні емоції від будь-яких зустрічей.

   Студент 3 курсу Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, факультету прикладної фізики та наноматеріалів, ланівчанин Віталій Вигонний каже, що деколи хочеться повернутись у школу на уроки, пережити цей період та емоції заново. Шкільні дискотеки, вечори, більше часу з однокласниками та друзями. Але ще в дитинстві мріяв навчатися в Чернівцях. Зараз також активно займається творчістю, зокрема музикою. Дивовижна особистість, яка зуміла здружити музику з фізикою. Проживає на квартирі, за яку платить 2000 гривень в місяць плюс комунальні послуги, без хазяїв. Задоволений всіма умовами, під час карантину домовились про ціну 1000 гривень. Додому, в рідні Ланівці, добирається потягом або автобусом. Закликає не боятись горизонтів та масштабів великого міста, не відкладати все на один раз та планувати свій день задля того, аби насолоджуватись золотим і дорогоцінним часом, який так невблаганно летить.

   Мешканець села Великі Кусківці Назар Флисник — студент 2-го курсу Тернопільського вишу, який навчається на факультеті фізичної культури і спорту, спеціалізація тренер, мотивуюче поділився про те, як поєднує спорт, навчання, захоплення та роботу. Для Назара місто відкрило чимало нового та дозволило розправити крила для самореалізації, ніяких розчарувань у юнака в Тернополі не було. Працює кухарем в закладі «Лисий private club», що дає можливість оплачувати гуртожиток, вартість якого складає 520 гривень на місяць. Задоволений, що біля гуртожитку одразу ж універ, а це дозволяє економити час на шляху до навчального закладу. У вільний час займається спортом, а саме тайським боксом та любить грати на гітарі. Раніше займався легкою атлетикою, неодноразовий переможець та призер обласних змагань, побував на чемпіонаті України з цього виду спорту, завдяки спортивним здібностям відвідав багато міст України і здобув чимало досвіду. Першокурсникам радить спробувати себе в різних сферах і не боятися навантажень, адже самовдосконалення та робота над собою — запорука успіху та шляху в щасливе майбутнє.

  Як бачимо, всі люди різні. Хтось філолог до кінчиків пальців, у когось в голові одні лише формули та цифрові комбінації, хтось покликаний рятувати здоров’я людей чи тварин, а хтось не тямить життя без творчості та мистецтва. Однак усім доводиться в певний період часу адаптовуватися до нового середовища, в даному випадку — самостійного студентського життя. Впевнена, що для кожного — це один із яскравіших та незабутніх спогадів, можливість відкривати світ з навчанням, з подорожами, з новими людьми, новими вміннями та досвідом. Нехай деколи з тарганами в університетському гуртожитку чи в хороших умовах орендованої квартири, однак завжди наше життя і наші дії — це ми самі, це наші зусилля та праця. Саме студентські роки дають цей перший поштовх у світле майбутнє, адже ми збагачуємось та розвиваємось саме тоді, коли невтомно трудимось, багато читаємо, цікавимось інформацією з різних сфер, а не шукаємо пусті коробки зі щастям в мегаполісних супермаркетах чи просто перебуваємо в гравітаційному просторі існування.

Тетяна БАРВА,

студентка Львівського національного університету факультету журналістики.

P.S. велика вдячність головному редактору Наталії Гамері, яка дає можливість втілювати мрії на газетних шпальтах.

Про нас Наталія Гамера

Перевірте також

Лановеччина зустріла тіло Героя Сергія Петровського

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.