До громадської ради звернулися старші мешканці с.Білозірки із питанням, чи можна якось вплинути на припинення винищення лісового масиву, що заходиться на території Білозірської сільської ради, близько сусідніх населених пунктів Хмельниччини – Шибени, Воронівець.
Назва цього лісу – Березина, площа – орієнтовно 24 га. Ліс – мішаний: ростуть сосни, дуби, граби, берези, різні кущі, а також черешні. Якось навідавшись сюди, небайдужі білозірчани почули, як «співають» в лісі пили – дерева вирізали…
У 1944 році, коли Білозірка вигоріла, ліс вирізали для відбудови. Він відріс з коренів. Дуби вже дорослого віку – майже столітні, берізок – мало. Колись тут було гарне місце для відпочинку, адже поруч прозоре плесо ставка. А чудова природа, чисте повітря далеко від доріг, промислових підприємств давали можливість насолодитися чарами довкілля, назбирати грибів, інших лісових плодів, набратися сили. Тому майже щонеділі тут гомоніло, шуміло – приїжджали і сім’ями, і окремими групами як з Білозірки, інших сусідніх сіл Лановеччини, так і з хмельницької сторони.
Та з часом ставок висох. Пробували його рятувати, чистити джерела, що наповнювали його. Але зміни в природі та не завжди розумна діяльність людини (можливо й меліорація) не поновили водну перлину. Висохли й мочарі посеред лісу. Але час від часу сюди навідувалися любителі природи. А також занадилися і губителі зеленого друга. Коли ж подорожчав газ, дехто вирішив поповнити запаси палива деревиною з Березини. Деякі породи дерев використати для якихось виробів чи підлоги.
Чому ж так чинять? Адже ліси – це державна власність, а самовільні вирубки заборонені. Але в певний час невеликі лісові масиви навколо сіл передавали у підпорядкування колгоспів, які мали доглядати і відповідати за їхній розвиток. Колгоспи відійшли в минуле, а порядку із використанням лісів не наведено, бо коли проводили розпаювання земель, ліси не включили в пайові частки.
Ми звернулися з приводу ситуації в Березині до сільського голови Володимира Горносума та священика о.Олексія Філюка – як найвпливовіших осіб у Білозірці. Вони навідалися в ліс, і 25 вересня фейсбук-групі «Моя Лановеччина» оперативно з’явився матеріал із світлинами про Березину. Читачі сайту залишили і коментарі – хто які. Через деякий час про лісових браконьєрів розповіло районне радіо і сайт «Терен». А о.Олексій звернувся під час недільного богослужіння до мешканців села з нагадуванням, що маємо після себе залишити не виснажену землю, винищені ліси, а розумно використовувати природні багатства.
Звичайно, було повідомлено про вирубування лісу і правоохоронців. Напевно, зацікавиться ситуацією і екологічна інспекція. А сільський голова В. Горносум розповів, що зверталися через райдержадміністрацію до Кременецького лісництва, щоб взяли у своє підпорядкування Березину. Та лісники не дуже хочуть цього. Очевидно, не приваблює їх невелика площа та віддаль. І хоча ліс – державний, Березина залишається ніби безхозною, чим і користуються браконьєри та «чорні» археологи, про що писали. І вирубують дерева не тільки білозірчани, а скоріше мешканці ближніх сіл із Теофіпольщини. Сільська рада не може контролювати цього, бо ліс знаходиться за межами населеного пункту. Якщо навіть приходять сільчани за дозволом про використання сухостою, то повноважень в сільської ради немає на його видачу. А всього на території сільради до 90 гектарів лісу в різних місцях. Якби вони були у їхньому віданні, то, можливо, можна було б створити своє мале лісництво. А поки що звернулися знову в райдержадміністрацію про передання Березини та інших лісків Кременецькому лісництву. Виконувач обов’язків голови РДА Олександр Батожний на засіданні колегії заявив, що ця проблема – одна із тих, що мають вирішити на державному рівні. І правда, по багатьох наших селах є такі невеликі лісові масиви, які, на жаль, також вирубують самовільно. А особливо тривожно, що це чинять і на територіях заповідних. Отож задумаймося: що залишимо своїм нащадкам і як впливаємо своїми діями на зміни в природі, стану довкілля!
Автор: Марія РОМАНЧУК,
голова громадської ради.
