Головні новини
На головну / СТАТТІ / ОСОБИСТОСТІ / Олена ГОРГОЛЬ – ХУДОЖНИЦЯ З ЛАНІВЦІВ, ЯКА ЛЮБИТЬ АЗІАТСЬКУ КУХНЮ І РОК

Олена ГОРГОЛЬ – ХУДОЖНИЦЯ З ЛАНІВЦІВ, ЯКА ЛЮБИТЬ АЗІАТСЬКУ КУХНЮ І РОК

  Молода художниця, ланівчанка Олена Горголь успішно пройшла кастинг і стала однією зі 125 художників з 19 країн світу, які працювали над польською кінострічкою «З лю-бов’ю, Вінсент». Для Олени це перший, але величезний досвід роботи над першим у світі фільмом, що був повністю написаний олійними фарбами на полотні. Загалом, кінострічка побачила світ ще у 2017 році. Одна секунда зйомки складається з 12 картин, фінальна версія – з 65 тисяч, а роботу команди українських митців визнано професійною.

  На жаль, наживо поспілкуватися з Оленою не вдалося, позаяк на даний час живе і працює у Польщі, а в Ланівцях буває рідко. Але вдячні їй за те, що відгукнулася у соціальних мережах, розповіла про себе, написала про те, що дав їй проект і як склалося життя після нього.

Фільм,  що  змінив  світогляд

 Команда українських художників складалася з 13 майстрів з Києва, Львова, Одеси, Тернополя, Чернігова, Запоріжжя і ланівчанки Оленки Горголь. Про те, як потрапила у число художників, які долучались до творення картин, Олена написала так: «Навчаючись у магістратурі, отримала пропозицію роботи над польським фільмом. Не роздумуючи, погодилася і поїхала в Польщу на триденний тест – початковий відбір. Пройшовши його, ще три тижні була у фільмовій студії, де нас навчали з точністю до дрібниць копіювати картини Ван Гога, набивали руку в малюванні його стилем, вчилися анімації. Відбір був дуже строгим – з 5 тисяч художників роботу отримали лише 125 і я в їхньому числі. Так почалася моя пригода з Ван Гогом, яка тривала 8 місяців».

  Колосальний досвід, що отримала під час роботи над фільмом, знайомство з митцями з різних країн змінило світогляд Олени, додало впевненості, з’явилося ще більше бажання творити та своє мистецтво нести у маси. Тому, після завершення контракту залишилася в Польщі, почала працювати графічним дизайнером у приватній фірмі. Однак, малярство не полишає, каже, що вистачає часу поєднувати основну роботу з улюбленим заняттям. Малює чи не щодня, адже це приносить не лише задоволення, а й внутрішню гармонію, спокій, відпочинок від буденщини. У власній майстерні у Вроцлаві вона може творити       годинами.

  Поціновувачі живописного мистецтва знайомі з Оленою Горголь і її чудовими картинами, які часто виставляє у відомих галереях Польщі, зокрема у Варшаві, Бидгощі, Вроцлаві, а також успішно співпрацює з аукціонними домами.

  Живопис  –  це  моє  життя

  Про юну художницю Оленку Горголь районка писала ще коли дівчина навчалась у школі, а її роботи виставляли у районній книгозбірні. Ще тоді вчитель і наставник Олег Яцула говорив про велике майбутнє юнки в царині живопису, характеризував як наполегливу, працьовиту ученицю, яка, не зупиняючись перед труднощами, впевнено йде назустріч мрії. Сьогодні Олег В’ячеславович гордиться, що його учениця досягла певних висот, завоювала авторитет серед перспективних художників, не перестає працювати над собою й удосконалюватися.

  На запитання: «В якому віці почала малювати?», Олена відповідає: «Здається, я з цим народилася, адже відколи себе пам’ятаю, завжди малювала». З великим бажанням навчитися поєднувати кольори і барви, працювати у різних стилях і напрямках п’ятикласниця прийшла на гурток «Образотворче мистецтво» в районний будинок дитячої та юнацької творчості, що став для неї хорошим стартовим майданчиком та відчинив двері у прекрасний світ живопису. Про свого вчителя Олега В’ячеславовича говорить з теплотою і вдячністю, адже саме він відіграв велику роль у виборі майбутньої професії, щоразу наголошував дівчині та її батькам, що такий талант не можна загубити. До слів наставника прислухалась і після закінчення Лановецької ЗОШ №1 вступила у Львівську Академію мистецтв на спеціальність «Художній текстиль». «Чому не живопис?» – цікавлюся. «На цей факультет було набагато легше вступити, а техніці малювання нас також там навчали» – відповідає. 

  Живопис дівчина не закинула, більше того, почала активно працювати у цьому напрямку і розвиватися. Культурна столиця України відчинила для молодої художниці багато можливостей: вона почала активно брати участь у різноманітних виставках картин в найкращих галереях Львова, Одеси, Дніпра, Тернополя, її роботи виставлялись у Братиславі (Словаччина), Празі (Чехія), Угорщині і навіть Нідерландах.

  Художниця працює в техніці олійного живопису. Любить малювати пейзажі, природу, інколи абстракції, трапляються картини у стилі імпресіонізму. Під час однієї з виставок, що проходила декілька років тому у Тернополі, свій живописний світ Олена охарактеризувала так: «Мені завжди було цікаво спостерігати за природою. Намагаюся передати гру та неповторність кольору. Ці роботи наповнені безмежним спокоєм, тишею, світлом, мерехтінням, таке собі переплетення ліній та кольорів без жодної концепції. Люблю ріллю, землю, городи. Вони прості та мінімалістичні. Для мене це найбільша краса. Я ткаля, тому роботи виконую мазками-лініями, що подібні до нитки, тобто роблю гобелен, використовуючи живопис».

  Сама ж Оленка Горголь неохоче розповідає про себе, живе в своєму маленькому живописному світі, але впевнено йде творчою стежиною. Щоб розгадати внутрішній світ землячки, попросила її відповісти на декілька запитань.

  – Творче кредо?

  – Відпочинок для мене – це праця. Ось воно – моє творче кредо.

  – Найяскравіша подія Твого життя?

  – Робота над фільмом «З любов’ю, Вінсент».

  – Твори яких письменників найчастіше читаєш?

  – Люблю Еріка Ремарка, Джека Лондона, Т.Міхнєвича.

  – Яка музика найбільше до душі?

  – Віддаю перевагу «року» і «построку», а, зокрема, таким виконавцям і групам як Riverside, Solstafir, Aeron Spoke, The Beatles, Soen i багато інших.

  – Твій колір?

  – Сірий, тому що він забарвлюється тим, що є довкола.

  – Улюблена страва?

  – Я – вегетаріанка. Найбільше люблю азіатську кухню.

  – Найкраща подія у Твоєму житті?

  – Мабуть, це робота над фільмом «З любов’ю, Вінсент», а ще незабутні спогади і враження у мене залишилися від подорожі в Камбоджу, сподобалось в Тайланді та В’єтнамі.

  – Країни, у яких хотіла б побувати?

  – Ісландія, Гренландія, Чилі –  тобто скрізь, де далеко від цивілізації, холодно і безлюдно.

  – Плани на майбутнє?

  – Загадувати наперед не люблю. Поки що живу і працюю в Польщі. Як складеться життя далі – час покаже.

  – Яке місце в Твоєму серці відведено Ланівцям?

  – Моє рідне містечко – це моя любов, найкращі спогади з дитинства, найдорожчі люди, які є моїми порадниками, підтримкою; це мої друзі, наставники і вчителі; це місце, куди завжди повертатимусь залюбки…

   Спілкувалася Олеся МЕЛЬНИЧУК.

Перевірте також

Авторові «Гімну «Просвіти» – 65

  Богдан Іванович Кукуруза народився на Зборівщині, але більше сорока років, як рідною стала для …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.