Головні новини
На головну / СТАТТІ / ОСОБИСТОСТІ / ЯКІ ВОНИ, ЧАРІВНИЦІ З НЕЗВИЧАЙНОЇ ШКОЛИ?

ЯКІ ВОНИ, ЧАРІВНИЦІ З НЕЗВИЧАЙНОЇ ШКОЛИ?

  У березні минулого року на Лановеччині успішно стартував проект «Школа чарівництва – благодійний тортик». Його мета – подарувати дітям з числа соціально незахищеної категорії у їхній день народження справжнє свято – побалувати смачним тортиком чи ароматними тістечками, створити гарний настрій, що запам’ятається надовго. До участі в проекті долучилися шестеро майстрів кондитерської справи з району – ланівчанки Наталія Павлюс, Іванна Ящук, Марія Гінда, верещаківчанки Оксана Шмир, Тетяна Шмир, Каріна Колеснік з Козачок. Їхніми вмілими руками за рік випечено і красиво оздоблено 46 солодких дарунків для дітей. Самі ж чарівниці кажуть, що роблять добрі справи не заради похвали чи реклами, а щоб дитячі оченята у день іменин випромінювали щастя. Своєю благодійністю вони хочуть робити світ добрішим, відкривати серця назустріч милосердю. І якщо бодай одна дитина стала щасливіша, значить їхня праця не марна.

  На шпальтах районки ми неодноразово публікували фото учасників проекту з подарованими тортиками. А сьогодні хочемо розповісти про кондитерів, які стали справжніми чарівницями для десятків маленьких краян. Отож, знайомтесь:

Каріна  КОЛЕСНІК

Це перший благодійний проект у житті Каріни. До участі у ньому запросила директор РЦСССДМ Світлана Юзюк. Не роздумуючи, молода майстриня погодилася. Кондитерські здібності розкрила в собі випадково: якось в Інтернеті побачила красиво оформлені торти, і їй стало цікаво, як таке можна зробити, бо на перший погляд здавалось чимось неосяжним. Виявилося, що все під силу. В період відпустки по догляду за дитиною почала активно вивчати ази кондитерства, яке зі звичайного хобі переросло у справу всього життя. Найбільше жінка любить експериментувати, балувати рідних. 3-річний синочок Дениско обожнює кекси і кейк-попси. Інколи допомагає їх робити.

  – Цей проект дає мені крила, більше снаги і сил працювати, удосконалюватися, віру в те, що світ не без добрих людей, однією з яких є і я. А ще – отримую справжнє задоволення, адже можу додати у дитяче свято трішки солодких ноток, – ділиться враженнями від проекту Каріна.

Наталія  ПАВЛЮС

  Наталія у кондитерській справі п’ять років. За цей час стала справжнім професіоналом, її випічка до вподоби навіть найвибагливішим гурманам, а звичайне хобі стало найулюбленішою справою. Сотні зі смаком оформлених тортів стали окрасою різних бенкетів. А два роки тому майстриня почала готувати десерти і тістечка та оформляти святкові фуршетні столи. Кожен торт – індивідуальний, бо вкладає у його приготування частинку своєї душі і любов. Однак, серед кращих своїх творінь виділяє двоповерховий торт «Карпати» вагою 5 кг, під час оформлення якого хотіла передати красу гір та гірських потічків. Його подарувала людині, з якою вперше піднялася на Говерлу і Синяк.

  Про «школу чарівництва» дізналась із публікації у фейсбуці. Долучилася:

  – Такі проекти дуже важливі як для діток, що потребують уваги, так і для мене особисто, бо можу їм подарувати свою турботу. У мене немає дітей, а їхні посмішки – як промінчики сонця, приносять радість і заряджають позитивом. В подібних проектах брала участь і раніше, але про це афішувати не хочу, бо добро і благодійність любить тишу.  

Іванна  ЯЩУК

  Захоплення кондитерською справою в Іванни ще з дитинства. Завжди любила потішити рідних смачненьким. Сьогодні для неї це скоріше хобі, яким займається у вільний від роботи час (працює у відділі освіти РДА). Щоб удосконалити свої вміння, переймати досвід маститих кондитерів жінка регулярно відвідує майстер-класи, зокрема Анни Жуковської та Ольги Шостак у Хмельницьку і Тернополі.

  Декілька років тому зважилася на своєрідний рекорд – взялася готувати на весілля своєї донечки всю випічку, в тому числі солодощі на фуршетні столи, триярусний святковий торт, десятки видів пляцків для гостей. Всього – близько двохсот кілограмів кондитерських виробів. Це і є її найбільша гордість.

  – До участі в проекті мене підштовхнула колега з Тернополя Ірина Ридзай, – пригадує Іванна. – Мені зовсім не важко один раз на місяць безкоштовно спекти торт для дітей, які цього потребують, для них же солодкий подарунок приносить море щастя.

Марія  ГІНДА

   Марії любов до пекарської справи передалася у спадок, адже бабуся була коровайницею. А жінці більше до вподоби випікати торти, різноманітні десерти, працювати з дріжджовим тістом. Свій перший торт спекла у 14 років. Часто пригощала смаколиками рідних, друзів, сусідів. Їй подобалося займатися кондитерством, тому вступила у Лановецьке ПТУ, де здобула професію кухаря-кондитера й отримала розряд кондитера. Марія вважає, що аби бути в тренді, потрібно постійно дізнаватись щось нове, тому залюбки бере участь у різноманітних навчаннях. Її рідні – перші дегустатори і справедливі критики. А в оселі завжди мають бути домашні солодощі.

  Участь у проекті «Школа чарівництва» приносить їй багато позитивних емоцій, адже коли дітки задоволені, а їхня усмішка сяє на вустах, тоді світ стає добрішим.

Тетяна  і  Оксана  ШМИР

Оксана Шмир.

  Тетяна і Оксана – своячки. Їхні чоловіки – рідні брати. Мешкають по сусідству, частенько забігають одна до одної в гості, діляться успіхами. У кондитерській справі вони не суперниці, а колеги і подруги. Якось побачили в фейсбуці фото благодійного тортика, призначеного для маленького іменинника, і з цього все розпочалося. З нетерпінням чекають своєї черги, щоб прикрасити дитяче свято.

Тетяна Шмир з сім’єю.

Також солодке благодійництво своячки дарують малечі зі Збаража. До роботи підходять з молитвою за здоров’я іменинників, з проханням про зцілення для особливих діток. Вони дуже раді, що «Школа чарівництва» існує на Лановеччині, адже цей проект приніс у їхнє життя багато радості та доброти.

  Тетяна пекти розпочала ще в 10 років. Пам’ятає, завжди на великі свята напікала до 15 різних пляцків. А вже оформленням випічки професійно зайнялася, коли вийшла заміж. Перший торт прикрасила для любої матусі, вийшло оригінально. З того часу кількість спечених і красиво оздоблених виробів давно перейшла за сотню і кожен по-своєму особливий. Найоригінальнішими вважає торт «Замок» вагою 28 кг, який пекла для сестри, і торт «Гігант», що важив 30 кг – подарунок для кумів. Рідні також полюбляють домашні ласощі, приготовлені Тетяною, однак не завжди на це вистачає часу.  Найчастіше вони замовляють шоколадні тортики та десерти.

  У сім’ї Оксани за солодкий стіл завжди відповідала мама. Зізнається майстриня, що до цієї справи ніколи «тяги» не було. Все почалося випадково. На хрестини донечки Оксана Комар (хрещена мама) подарувала оригі-нально оздоблений торт. Жінка загорілася бажанням навчитися творити таку красу і незабаром кондитерство стало основним заняттям у її житті:

  – Кондитерство дуже люблю. Буває, втомлюся сильно, але любов до цієї справи бере гору і я знову щось експериментую.

  Для Оксани кожен виріб – особливий. Найвищою оцінкою своєї майстерності вважає хороші відгуки вдячних клієнтів. Це мотивує до творчості, додає впевненості і надихає на щось нове.

  Ось такі вони – чарівниці незвичайної школи: з різними характерами і життєвими історіями, але щирі й милосердні, з відкритими для добра серцями. Якщо ви хочете стати однією із них, дарувати дітям радість, двері казкової школи завжди відчинені. 

  Автор: Олеся МЕЛЬНИЧУК.

Про нас Олеся Мельничук

Перевірте також

Учителька Людмила Сидорук – єдина на Лановеччині, котра пройшла фахову сертифікацію

  Початкова школа у селі. Здавалося б: як можна організувати цікавий і захоплюючий процес навчання …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *