Головні новини
На головну / Війна / «Дивне прохання» з передової: дівчата-медички просили привезти гітару і саксофон для підняття бойового духу і настрою бійцям

«Дивне прохання» з передової: дівчата-медички просили привезти гітару і саксофон для підняття бойового духу і настрою бійцям

П’ять років служить медиком у 24 бригаді ланівчанка Наталя Севастьянова (Пенцалюк). За її плечима — сотні врятованих життів (а то й більше, ніхто навмисне не підраховував).

  Закінчивши в Прибалтиці медучилище, вона продовжила навчання в Тернопільській державній медичній академії, була й магістратура, робота в Лановецькій районній лікарні, заробітки за кордоном…

  Сьогодні Наталя Миколаївна — військовий лікар, старший лейтенант медичної служби, пройшла курси психолога. Донеччину і Луганщину за час війни вивчила, мабуть, краще, ніж свою рідну Лановеччину. А характер загартувався, як у справжнього воїна.

  Командир медичної роти — вона чітко знає свої завдання і професійно знається на справі, якій віддається сповна. Неодноразово лановецькі волонтери допомагали вирішувати своїй землячці технічні проблеми на фронті, а також привозили медикаменти, одяг та інші речі для поранених. Жодного разу в розмові не просила нічого для себе! Навіть продуктів. Хіба — один раз вареники з сиром і з капустою))) Але в пріоритеті — захисники, про яких дбає по-материнськи. У самої — троє дітей, сім’я. Рідний брат також військовий офіцер, і мама, Катерина Павлівна — сильна і вольова жінка, діти якої — воїни світла.

  Нещодавно ми готували машину в чергову поїздку на Донеччину і Луганщину. Як зазвичай, пишу пані Наталі, аби замовила потреби. Цього разу, бачу, нічого надто особливого. А згодом таке повідомлення: «Наталю, маю дивне прохання. Чи могли б нам передати гітару і саксофон?»

  «Дивне?» Ви серйозно, рідні? Та це суперове прохання!!! Знаючи, де ви знаходитесь, на яких «нулях» позиції хлопців цієї бригади, це найкраще прохання за час мого волонтерства з 2014 року!

  Гітару мені вдалося знайти. Допомогла сім’я Олени Крестін з села Оришківці. Величезна їм вдячність за таку милу жертовність захисникам! А з саксофоном трохи проблемка. Поки що не знайшла такого щедрого власника інструмента, який би віддав його на службу в армію. Якби хто мав бажання і можливість його подарувати чи придбати, напишіть у коментарях.

  Коли наші безстрашні водії зустрілися з Наталкою «там», вона зраділа гітарі і засмутилася, що немає саксофона…

  Ось яка армія у нашій країні тримає захист і оборону! І талановиті, і розумні, і мужні, і неймовірні патріоти! Мають зараз чим воювати, лікувати, вміють ворога збивати — і в небі, і на землі, і на морі, а гарячим словом й українською піснею добивати!

Слава ЗСУ! Слава Господу, що «не виїхав з України». Молимось за швидку перемогу і продовжуємо робити добрі справи, що наближають її!

Наталя ГАМЕРА

Про нас Наталія Гамера

Перевірте також

Діти і війна: як на Лановеччині адаптовуються маленькі переселенці

  Наше, не таке вже й велике, місто Ланівці, в якому за останні десятиріччя після …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.