Головні новини
На головну / СТАТТІ / ОСОБИСТОСТІ / Секрети оздоблення подвір’я від Галини Кондратюк

Секрети оздоблення подвір’я від Галини Кондратюк

  Здавна українське подвір’я символізувало сімейний затишок, любов до своєї оселі. За ним доглядали та чепурили перед великими святами. Все життя людини пов’язане з її рідною домівкою, подвір’ям, де вона росте, дорослішає та змінює свої погляди. Тому окраса українського подвір’я — не просто звичка, а традиція, і не завжди для цього потрібно затрачати великі кошти.

  Якимівчанка Галина Кондратюк — художниця з 12-річним стажем. Оздоблене нею подвір’я — наче справжній витвір мистецтва, де проглядаються українські мотиви, є всілякі тваринки, різноманітні елементи декору, виготовлені руками майстрині-любительки. Оскільки не користується інтернетом, то усі ідеї народжуються в голові. Пані Галині до вподоби робити щось індивідуальне: придумати і самостійно втілювати його у реальність.

  Початок її творчого шляху відбувся ще у дошкільному віці. Батько привіз пачку кольорових олівців. Це був перший художній матеріал дівчинки. Далі з’являлись фарби, ручки та навіть підручні матеріали, такі як бите скло для мозаїки.

У школі малювала перші карикатури на артистів, акторів чи співаків, яких бачила по телебаченню. Згодом здобуває фахову освіту: маляр-штукатур, ковровщик та крановщик — непоєднувані, протилежні, однак вони наскільки підкреслюють індивідуальність майстрині.

  За своє життя вона розмалювала стіни Якимівського комунального закладу дошкільної освіти «Росинка»,  Якимівської філії Лановецької ЗОШ І-ІІІ ст. №2, РМЗ, автобусні станції, оформила храм у Великих Кусківцях, поновлювала чимало церков, клала мозаїку в Заболотові, намалювала безліч картин на замовлення.

  — Пані Галино, скільки часу затрачаєте на свої роботи?

  — Час залежить від настрою. Буває, що за декілька годин, а буває — взагалі не виходить доробити. Якщо бажання немає, то все відпадає. Тому бажання і настрій у творчій роботі можна назвати певною запорукою успіху.

  — Які матеріали найчастіше використовуєте для оздоблення?

  — В хід ідуть всі види фарб: балончикові, емаль, акрил. З емаллю важче працювати, але вона дешевша і продається в більших обсягах. Головне у праці з фарбами — спека. Тоді фарба швидше висихає і тому легше малювати. Мінус в тому, що під час спеки легше зімліти від запаху фарби, часто болить голова та й, загалом, це не дуже корисно. Щодо того, чим малювати, то наразі більше подобаються щітки, а не помазки. Ними швидше створюється малюнок. Якщо чесно, то за стільки років уже трішки перегоріла малюнком, більше подобається щось дизайнерське.

  — Який Ваш улюблений малюнок або що найбільше сподобалося творити?

  — Мені найбільше сподобалося перемальовувати «Ранок в сосновому лісі» Шишкіна. Правда, малювала я його аж 6 разів, однак цей процес найбільше запам’ятався. А так, я малюю все: від стилізованих малюнків — до графіки. Раніше, ще в Радянські часи, був попит на пропагандистські плакати вождів, тож малювала їх. Зазвичай, творю те, що хочуть люди.

  На подвір’ї можна побачити намальованих українських козаків, величезну собаку, колобка та зайця, жабу, летючих вверх качок, браму в традиційних українських квітах, їжачка з ласощами на спині, білочку. Навіть дрова складені не так, як в інших, з творчим підходом. Наявний і будиночок, розмальований в інсталяції казки «Кіт і Півень». Ще 8 таких будиночків розійшлись по подвір’ях інших людей. Все це зроблено своїми руками, створено з власних ідей та розмальовано з любов’ю.

  — Чи пішов ще хтось вашими творчими стопами?

  — Так, моя онучка Катя. Зараз вона навчається в художній школі й, окрім малювання, захоплюється ліпленням із повітряного пластиліну, неодноразово здобувала перемогу на конкурсах. Нещодавно декілька її малюнків обрано для участі в конкурсі. Як мене колись підтримували батьки, так і сьогодні Катю підтримують у її починаннях. Ми часто з нею сходимося на тому, що і як можна було би створити. Вона черпає ідеї в інтернеті, а я міркую над тим, як їх модернізувати. Нас можна назвати своєрідним творчим тандемом.

  Катя більше любить ліпити тварин, фрукти, овочі: поважний жираф, радісний бичок, бджілка трудівниця, милий виноград, доброзичлива машинка та безліч інших витворів є в колекції талановитої юнки. Приємно розуміти, що творчість живе і продовжується, а творчий потенціал набирає все більших обертів.

  — Які поради можете дати тим, хто оздоблює подвір’я, займається творчим ремеслом?

— Не закидати, якщо почав — не робити перерви. Трішки закинеш і щезне бажання продовжувати. Не зупинятися, постійно фантазувати що і як можна зробити. Я завжди малюю як не руками, то в голові. Це важливо будь де, не лише у творчості. Всі ми щось починали і не доводили до кінця. Потрібно рухатися вперед, незважаючи ні на що.

  Галина Кондратюк переконана, що для оздоблення подвір’я потрібно зовсім небагато: фантазія, рух, творчий підхід і, найголовніше, бажання. Шукайте ідеї, творіть і ніколи не зупиняйтеся.

Сніжана СЕМЕНИШИНА, студентка групи В-41 Галицького коледжу ім.В.Чорновола.

Про нас Наталія Гамера

Перевірте також

Ольга Філюк: «Я люблю своє село і хочу, щоб воно процвітало…»

  Кожне село Лановеччини має своїх видатних людей, які зробили та роблять досі багато чого …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.