З березня у безперервному процесі працюють господині, котрі взялися за доволі таки клопітке заняття — сушать овочі та м’ясо для швидкого приготування гарячого обіду воїнами ЗСУ.
Започаткувала цю справу у Ланівцях Іванна Ящук, продемонструвавши майстер клас із сушіння овочів, а потім процес співвідношення інгредієнтів на порцію. Розпочалася ця робота ще в резиденції Святого Миколая, що на території зооботсаду. Зібралося на МК тоді небагато бажаючих. Але дівчата загорілися роботою. Кожна намагалася бути причетною до доброї справи з думкою про перемогу.
Далі очолила процес Аня Ліщук. Сьогодні — Альона Антощук. Вона координує роботу колективу і визначає, коли збиратися на фасування.
Не всі з попередньої команди витримали щоденне навантаження, або ж з інших причин залишили «борщовий батальйон» — хтось вийшов на роботу, хтось виїхав, у когось домашніх клопотів побільшало, а в когось і сушарки погоріли. Всі сушать овочі, м’ясо і зелень на власних. Лише нещодавно за благодійні кошти волонтерський центр придбав нові сушарки і Тетяна Демчук передала господиням у користування.
Але кулінарний загін не збавляв темпи ніколи. Навпаки — щоразу збільшували потужність і команду однодумців. Насправді це доволі клопітка і довготривала робота. За чотири місяці господині перемили, перечистили, перекришили приблизно понад 2 тонни капусти, буряків і картоплі — по 3 тонни (чи й більше), моркви — 1,5 т, цибулі — 500 кг, квасолі — 300 кг, м’яса — 400 кг, зелені і спецій — безліч. Зі ста відсотків овочу після сушіння залишається лише п’ята частина. Кожен продукт перемелюють, зважують, фасують, вакуумують, складають, вкладаючи в кожну упаковку інструкцію з подальшого приготування і пакетик томатної пасти.
За чотири місяці волонтерки сформували близько 2760 пакетів сухого борщу. А це майже 13 тисяч 790 порцій. «Бандерівський борщ по-лановецьки» припав до смаку не лише воїнам-землякам, а й усім захисникам і захисницям на передовій, куди доставили його водії-волонтери.
Практично з перших днів у процес влилася Тетяна Воронюк. Із захопленням розповідає про неймовірну команду, де працюють не лише жінки, а й долучаються усі їхні домочадці — мами, діти, чоловіки. Це Олена Нестеренко з синами, Валентина Яцків, Любов Ярмолюк, Людмила Філінюк, Катерина Луник, Світлана Бачинська з доньками, Ольга Сопільняк, Марія Вальчук (Стухляк), Олександр Стухляк, Світлана Голод з донькою, Юлія Скакун, Ірина Томчук, Оксана Фарина, Яна Карпець, Наталія Софронюк, Тетяна Ярмолюк, Валентина Соболевська, Софія Соболевська, Лариса Бачинська, Вікторія Ткачук, Людмила Абрамчук, Людмила Жук (переселенка, вже поїхала додому) Галина Шилівська, Людмила Бик, Лариса Мокрицька (с. Великий Кунинець). Каже, що активних сушильниць з десяток, а пакувати приходять і більше. Приємно, що мають помічників з інших громад, переселенок і переселенців.
Величезну вдячність дівчата висловлюють небайдужій команді спонсорів, котрі допомагають коштами, продуктами. У якості гуманітарної допомоги в громаду нещодавно надійшла суха картопля. Волонтерки додають до неї сухе м’ясо, спеції та фасують ще й порції пюрешок. Просто додай води — і гарячий перекус нашвидкуруч готовий. Борщ “Бандерівський” і картопля “Козацька” — це, кажуть наші земляки-воїни, зручно, швидко і смакує по-домашньому.
Під час війни добре видно світлих людей. Поваги заслуговують ті, хто не розчаровується в очікуванні, а фокусується на справі, яку робить з вірою та любов’ю. І наші господиньки не зупиняються. А фронт український тримається, бо тримається тил!
Наталя ГАМЕРА
