На головну / ПОДІЇ / ЛАНОВЕЧЧИНА / Три будівлі у Ланівцях, що потребують ремонту: які з них сьогодні реально відновити

Три будівлі у Ланівцях, що потребують ремонту: які з них сьогодні реально відновити

  У Ланівцях за останні 10 років будівництво житлових багатоквартирних будинків та нежитлових адміністративних приміщень не проводили. Збереглися ще будинки, яким більше ста літ. Відповідно, практично усі будівлі в місті потребують ремонту: одні – капітального, інші – косметичного, а за деякі і взагалі не варто братися, якщо сума затрат непідйомна. Але вони сьогодні – німі свідки колись активного життя, рукотворно спотворені вандалами, помстою природи і невблаганним часом.

  Ми визначили три категорії будівель за функціональністю, які «муляють» око і місцевим мешканцям, і гостям міста своєю непривабливістю. Це громадські – колишній будинок культури цукрового заводу та районна лікарня (зараз міська), а також багатоквартирний житловий будинок по вулиці Грушевського, 33.

Будинок культури без культури: чи варто відновлювати руїни

  В середині 20 століття у Ланівцях на території довколишнього цукрового заводу був збудований будинок культури, в якому впродовж наступних десятиліть діяла бібліотека, відбувалися різноманітні мистецькі події: музичні концерти, покази фільмів, виставки, клуби за зацікавленнями, гуртки. Проте вже на початку двадцять першого століття запит на такі події був дещо знижений, відвідувачів поменшало.

  З часом приміщення потребувало капітального ремонту. Тому владою району було прийняте рішення щодо перекваліфікації будівлі та створення і реалізації проекту “Культурний центр народного художника України І. С. Марчука”. Ідея такої реіновації звучала дуже позитивно та всіляко віталася як мешканцями містечка, так і потенційними гостями й туристами. Більше того, від держави отримали першу фінансову підтримку, завдяки якій були проведені роботи зі встановлення нових вікон та заміни даху. На жаль, з початком вторгнення російських військових на українські землі та після розпалу війни на сході України, наступне фінансування проекту зупинилося.

  – З початком децентралізації установа та приміщення були передані на баланс Лановецької громади, – коментує керівник Культурного центру Єловицьких Юрій Матевощук. – Після багатьох нарад та проведення оцінювання перспективності центру Івана Марчука щодо майбутнього залучення коштів, утримання та подальшого функціонування, було прийняте рішення змінити місце реєстрації центру Івана Марчука (селище цукрозаводу) на приміщення в колишньому кінотеатрі «Супутник» (центр міста). в якому в перспективі ми плануємо об’єднати декілька культурних проектів: Культурний центр Єловицьких, Музей Івана Марчука, Краєзнавчий музей, художня студія та туристичний центр. З точки зору утримання такого приміщення, це рішення себе виправдало. Проте досі залишається не вирішеним питання щодо приміщення колишнього будинку культури по вулиці Вишневецькій. Досі тривають обговорення з потенційними ґрантодавцями щодо оновлення та вдосконалення і наразі лише на них ми можемо розраховувати в майбутньому. Адже, щоб провести усі ремонтні роботи і послуги, перезапустити колишній будинок культури, потрібно декілька мільйонів гривень, які бюджет громади дозволити собі не може. З іншого боку, надто сумно від дій окремих вандалів (вибиті вікна та двері, гори сміття, спаплюжені стіни та вкрадена на металолом центральна люстра), завдяки яким закрадається думка: а чи дійсно культурні дії таких людей заслуговують на те, аби в їхньому регіоні був будинок культури чи культурний центр? Чи потрібна взагалі їм культурна послуга як така?

  Будинок-привид сьогодні можна сміливо використовувати для зйомок фільмів жахів. До речі, його нинішній стан ідеально підійшов під виставку місцевого художника Олега Дробоцького «20/242: Донецьк. Аеропорт». У 2019 році він організував тут інсталяцію донецького аеропорту. Озвучення, напівзруйноване приміщення, темрява створювали ефект реалістичності, безпосередньої участі у подіях. Захід відбувся у рамках проекту «Простір міста: мистецтво поза музеями».

  Можливо, знайдеться інвестор, якого зацікавить приміщення та його вигідне розташування поблизу київської траси. Міська рада готова розглянути пропозиції.

Лановецька міська лікарня: щоб реанімувати приміщення, потрібні значні затрати

  Головний корпус лікарні та окремо інфекційний стаціонар будували в 1964 році. У 1977 р. здали в експлуатацію приміщення районної поліклініки, у 1980 р. – пральні та автоклавні. А в 1994 р. добудували новий корпус. Деякі з цих будов не знали капітального ремонту з початку свого функціонування, або останніх років 25. Основні проблеми – протікає дах, шифер подекуди розколотий, серйозного втручання потребує сантехнічна складова, система опалення та електропостачання, у підвальних приміщеннях є грибок через це, пенсійного віку віконні рами уже розсохлися, а відтак – ніякої енергоефективності.

  – За кошти меценатів і благодійників робили поточні ремонти гінекологічного, пологового відділень, травматологічного, дитячого і терапевтичного. У терапевтичному відділенні в старому корпусі два роки тому поміняли сантехніку, труби, частково електропроводку, вікна, двері, меблі в палатах і кімнатах господарського та медичного призначення, – інформує виконуючий обов’язки головного лікаря КНП «Лановецька міська лікарня» Олег Богатюк.

  – У межах своїх можливостей та з допомогою спонсорів намагаємося утримувати приміщення закладу в належному стані. Але зовні не можемо провести капітального ремонту через повну відсутність фінансування на такі цілі, – стурбований керівник медзакладу. – Першочергові витрати – це зарплата, енергоносії (до речі, маємо заборгованість за теплопостачання), медикаменти, сучасне обладнання, харчування. Торік ми придбали чимало нової медичної апаратури та обладнання. Немає, на жаль, комп’ютерного томографа. Все інше є, тож хворим нема необхідності їздити в інші медзаклади.

  З 1 квітня лікарня не отримує кошти від держави на лікування коронавірусних хворих, відповідно, і лікувати таких пацієнтів ми не маємо повноважень. На щастя, рівень захворюваності на COVID-19 суттєво знизився. Так звані ковідні кошти, що залишилися з минулого року, наразі спрямовуємо на виплату працівникам зарплати і частково використаємо на ремонт інфекційного відділення. Ці витрати ми узгодили з новим власником лікарні – міською радою. Маємо домовленості з міським головою Романом Казновецьким також з інших питань, наприклад, щодо асфальтування території лікарні, перенесення приймального відділення в зручніше місце, щоб хворого можна було транспортувати з машини «швидкої» на каталці до кабінетів на рентген, УЗД обстеження, ліфтом у реанімацію чи інший відділ. Як відомо, до цього часу медперсонал по сходах носить хворих на ношах. Плануємо також інші внутрішні переселення: деякі відділи перенести, деякі об’єднати.

  У 2019 році виготовили робочий проект на проведення капітального ремонту фасаду лікарні (утеплення, заміна вікон і дверей, капітальний ремонт даху) вартістю 20 мільйонів гривень. Самостійно наша громада реалізувати його не в змозі, тож надіємося на схвалення і співфінансування з обласного чи державного бюджету. Для цього є різні шляхи, головне – схвалення і бажання чиновників вищих рангів.

  Олег Богатюк на даний час виокремлює 5 основних завдань, що потребують негайного вирішення і будуть виконані найближчим часом:

  1. Встановити автономне опалення в приміщенні інфекційного відділення;
  2. Замінити вікна і двері на металопластикові, поміняти ліжка;
  3. Здійснити ремонт системи електропостачання;
  4. Відремонтувати санвузли, де потрібно – замінити сантехніку, встановити бойлери;
  5. Замінити лінолеумне покриття підлоги на нове.

  Ремонт інфекційного стаціонару такого масштабу, за підрахунками спеціалістів, може обійтися в 600-700 тисяч гривень. Використають «ковідні» кошти. На ремонт інших приміщень залучатимуть кошти меценатів.

  Станом на 12 липня у лікарні, що розрахована на 115 ліжкомісць, перебуває 85 хворих. Усі обмеження щодо поступлення хворих на планову госпіталізацію знято. Лікарня готова до повноцінного надання медичних послуг пацієнтам з різними захворюваннями. А в процесі проведення ремонтних робіт враховуватимуть доступністьь закладу охорони здоров’я для осіб з інвалідністю з числа маломобільних та незрячих.

Багатоквартирний будинок по вулиці Грушевського, 33: що врятує сорокарічну будову

  Житловий будинок по вулиці Грушевського (за народною назвою «над базаром») відомий у Ланівцях тим, що збудований у 1980 році з порушенням технології ще при закладенні фундаменту.

  Тодішній працівник автоколони Ярослав Кравчук, який безпосередньо був залучений до перевезення будівельних матеріалів на цей об’єкт, а згодом отримав тут квартиру, пригадує: «Майданчик під новобудову обрали в низині, де ріс очерет і жаби квакали. Коли забивали сваї під фундамент, то використали не десятиметрові, як передбачено в проекті, а на два метри нижчі. Були там і інші недопрацювання, які допустив виконроб Бельма. Щоб заселитися в квартиру, я та й інші сусіди добряче наробилися. Будівництво здійснювали працівники лановецького ремонтно-механічного заводу, директором якого був Тарасенко. Фінансування робіт оплачували з державного бюджету».

  Мешканці пригадують, що начебто близько десяти років заселений будинок не ремонтували. А потім почали з’являтися тріщини в стінах, подекуди навіть шпарини. Протікав дах, новобудова дала осадку. Люди забили на сполох. Підрядна організація, що здійснювала будівництво, взялася виправляти свої прогрішності: стягнули будинок металевими швелєрами, пропустили їх також крізь стіни. На даху закатали 80 (!) тонн асфальту. Жильці сьогодні лише знизують плечима, не в змозі прокоментувати такі дії львівських горе-спеціалістів разом із місцевими чиновниками, хто допустив це. На фасаді потім встановили маячки, щоб фіксувати можливе збільшення тріщин.

  Відколи відбулася приватизація квартир, до ремонту будинку не має відношення комунальна служба. Мешканці самостійно, як і всі ланівчани, встановили автономне опалення у своїх квартирах, підтримують порядок і чистоту в двох під’їздах, облаштували відпочинкову локацію на прибудинковій території, висадили квіти, доглядають за клумбами, на косметичний ремонт у під’їзді складаються і роблять разом.

  – У Ланівцях створено 16 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ): вулиці Листопадова, будинки 5, 7, 8, 12; Тернопільська, 47, 47а; Українська, 1; Молодіжна, 23; Новосілка, 8; Незалежності, 13, 28, 40, 40а, 43в, 43г, 54 та одне самостійне управління багатоквартирним будинком співвласниками (УББС) по вул.Шкільна, 4, – коментує начальник відділу інфраструктури, інвестицій та житлово-комунального господарства Лановецької міської ради Сергій Ходанович. – Це сьогодні ефективна і надійна форма управління багатоквартирним будинком. Такого, як «нам хтось має щось зробити» уже немає – мешканці приватизували квартири і в їхній власності також прибудинкова територія, яку вони повинні доглядати. Створивши ОСББ, можна на власний розсуд використовувати вкладені на рахунок даної організації кошти, замовляти майстрів, або ж самостійно здійснювати ремонт, заходи енергоефективності чи інші дії. Міська рада вправі долучатися фінансами лише за умови, коли ОСББ має розрахунковий рахунок. Депутати затверджують відповідну Програму підтримки ОСББ, голосують за виділення коштів на співфінансування того чи іншого проекту, який запланували жильці та подав голова ОСББ. Люди дуже неохоче створюють об’єднання, але це необхідний крок. Раджу не зволікати з цим.

  Наміри мешканців 33 будинку по вулиці Грушевського створити ОСББ були. Але, як зізнаються сьогодні Ярослав Кравчук, Ярослав Собчук та Петро Семенишин, ніхто не відважується. Кажуть, що переважна більшість проживаючих у 30 квартирах будинку – люди пенсійного віку, тож хто візьме на себе такий клопіт? Але тут ще один важливий нюанс: на будинок немає жодних документів.

  В даному випадку влучним є вислів: «Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих».

Наталя ГАМЕРА.

Про нас Наталія Гамера

Перевірте також

Шахраї з чужих сторінок у соцмережах просять позичити гроші. Дзвоніть друзям і не ведіться на “розвод”!

Зі сторінки моєї подруги у фейсбуці пише невідома особа на месенджер повідомлення з проханням позичити …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *