icon clock04.09.2021
icon eye1037
ЛАНОВЕЧЧИНА

У Великій Білці спорудили Хресну дорогу

  На території церкви Різдва Пресвятої Богородиці в с.Велика Білка споруджено Хресну дорогу.

  На святкове богослужіння з нагоди освячення стацій Хресної дороги прибули благочинний Лановецького благочиння о.Ігор Шаринський, священнослужителі з навколишніх сіл, парафіяни та багато гостей.

  Для жителів Малої і Великої Білки — це визначна подія, оскільки в нас не так багато людей, але духовність для кожного християнина відіграє важливу роль. А дорога страждання Ісуса Христа — це нагадування про життя, смерть і воскресіння Спасителя. Тож всі разом дружно трудилися над будівництвом, кожен намагався допомогти — чи роботою, чи пожертвою, або ж і власною присутністю, і матеріальною жертовністю.

  Хочу сказати, що найбільше зусиль до встановлення Хресної дороги доклав ініціатор цієї благородної справи, настоятель храму отець Віталій Дікальчук. Сам працював і людей надихав та організовував. Тож задумане — зроблено!

  Під час урочистостей з нагоди освячення стацій Хресної дороги Благословенною Грамотою архієпископа Тернопільського і Кременецького Нестора були нагороджені активні трудівники за посильний вклад у добру справу. Це Василь Дем’янюк, Володимир Андрощук, Ярослав Шафарусь.

  Староста Бережанського старостинського округу Віктор Михащук офірував церковній громаді ангелів-охоронців.

  Усіх присутніх того дня на урочистостях пригощали смачними десертами.

Ольга ГАЛИЧАНСЬКА, с.М.Білка.

Рідній Білці

Білка -- село прадавнє на Волині,
 Загублене серед розлогих полів,
 Маленьке, непримітне, невідоме,
 Та відгомін іде з глибин років.
 Його краса -- краса вродливої дівчини,
 Милуєшся, очей не відвести,
 В полі козацькая могила наставляє:
 Вкраїну-неньку треба берегти!
 Ранки села Господь благословляє,
 Могутні верби припали до води,
 Минуле згадують буремне
 І тих, що в бою полягли.
 Ще свої обереги село має -- фігура Покрови,
 Хто йде чи їде -- кожного стріча,
 "Під своїм омофором всіх збережу я", --
 До кожного неначе промовля.
 До храму Божого прямуєм,
 Очі Ісуса кожного стрічають,
 А розпростерті руки на хресті
 Для нас свої обійми розкривають.
 У двір церковний як заходим,
 Хресна дорога до роздумів спонукає,
 Молитва мами й батька "Отче наш"
 Хай кожному в житті допомагає.
 Хресна дорога -- шлях життя,
 Хто прямо йде і не звертає,
 А хтось петляє манівцями
 І кістку в молоці шукає.
 Отцю Віталію подяка, що діло добреє зробив,
 І хресную дорогу селу й нащадкам залишив.
 А ще у Вівтарі оновив Престіл,
 Щоб у кожній хаті був багатий стіл,
 Над Престолом семисвічник, як зоря, сіяє.
 -- Слава в вишніх! Слава Богу! -- в небеса злітає.
 Подяка білківчанам, що біля храму працювали,
 На жару, на спеку не зважали,
 Духовную оазу для всіх змайстрували.
 591 рік під Божим зором живе село,
 І дай Боже під опікою Твоєю довго іще бути,
 Українську Помісну Церкву величати,
 Щоби пишались нами в майбутті
 Онуки, правнуки і діти.
 Ми свій продовжуємо шлях в синах і дочках,
 За це молитва на устах, Всевишній Отче.
 Благослови, Боже, Ти наше село,
 Нехає молодіє і квітне воно,
 Хай оселя кожна щебече дітьми,
 Щоб були здорові, щасливі були.
 І хай луна могутня слава
 Христу Цареві в небесах,
 І наша Українська Православна Церква
 Хай сяє на землі і в небесах. Многая літа.
 Марія ПЕТРОВСЬКА.